Кончаловський Єгор Андрійович

Кончаловський Єгор Андрійович
Георгий Андреевич Михалков
Зображення
Ім'я при народженні	Георгій Андрійович Михалков
Дата народження	15 січня 1966(1966-01-15)  (58 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР →  Росія
Alma mater	Kensington College of Business^d (1991)
Професія	кінорежисер кінопродюсер сценарист
Кар'єра	1989 — дотепер
Напрям	бойовик, триллер, кримінал
IMDb	ID 0464847
Кончаловський Єгор Андрійович у Вікісховищі

Єгор Андрійович Кончаловський (справжнє ім'я Георгій Андрійович Михалков^[1]; нар.. 15 січня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський кінорежисер, сценарист і продюсер.
Фігурант бази даних центру «Миротворець»: свідоме порушення державного кордону України, участь у пропагандистських заходах російської окупаційної влади на території анексованого Криму^[2].

Біографія

Народився 15 січня 1966 року в російсько-казахській сім'ї кінорежисера Андрія Михалкова-Кончаловського та актриси Наталії Арінбасарової. З приводу свого походження в 2011 році він сказав: «Хочу зробити картину про царицю Томіріс. Виношую цей історичний проєкт. Я цікавлюся історією Казахстану. Частина моїх коренів тут, на цій землі… Тут я вважаю себе казахом, в Росії — росіянином»^[3].

Батьки розлучилися, коли йому було три роки, батько одружився з Вівіан Годе (фр. Viviane Godet і поїхав до Франції.

У 1984—1986 роках відслужив строкову службу в Радянській армії (кавалерійський полк при кіностудії «Мосфільм»). У 1988—1990 рр. навчався в Міжнародній школі St. Clares^[en] в Оксфорді, Велика Британія, в 1990—1991 — Кенсингтонському бізнес-коледжі^[en] в Лондоні.

Працював асистентом режисера у батька на картинах «Танго і Кеш» (1989), «Гомер і Едді» (1989), «Ближнє коло» (1991).

У 1992 році спільно з Андрієм Разенковим створив рекламну студію «PS TVC» (Partner Studio TVCommercials). Як режисер телевізійної реклами, зняв близько 150 роликів, в тому числі для «Проктер енд Гембл», «Марс» (в тому числі «Снікерс», «Баунті», «Дав (шоколад)^[en]»), «Бачив Сассун», «Баскін Роббінс», «Індезіт», «Соні»…

У 1994 році захистив диплом магістра історії мистецтв у Кембриджському університеті. За освітою — мистецтвознавець, спеціалізувався на творчості Альбрехта Дюрера та Рембрандта ван Рейна.

З 1997 року — художній керівник рекламного агентства повного циклу «Prospect Advertising».

Єгор Андрійович Кончаловський з учасниками відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр». Сочі, 2009 рік.

У 1999 році продюсер Ігор Толстунов запропонував йому зняти фільм «Затворник», з якого почався шлях Кончаловського у великому кінематографі.

3-4 жовтня 2014 року взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях «Кареніна. Живе видання»^[4] .

Родина

• батько — Андрій Сергійович Михалков-Кончаловський (нар.. 1937), режисер, сценарист; народний артист РРФСР (1980).
• мати — Наталя Утевлівна Арінбасарова (нар.. 1946), актриса, заслужена артистка РРФСР (1979).
• єдиноутробна сестра — Катерина Миколаївна Двигубська (нар.. 1974), актриса, кінорежисер, телепродюсер, сценарист і письменниця.
• дід — Сергій Володимирович Михалков (1913—2009), письменник, поет, драматург.

Особисте життя

• Дружина (неофіційний шлюб) — Любов Толкаліна (нар.. 16 лютого 1978), актриса^[5] У 2017 році через 20 років спільного життя пара вирішила розлучитися^[6][7].
  • Дочка — Марія (нар. 5 червня 2001)^[8].
• Друга дружина — Марія Леонова (нар.. 1984), юрист.
  • Син — Тимур (нар.. 2 квітня 2017).

Фільмографія

Режисер

• 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
• 1999 — Затворник
• 2002 — Антикілер
• 2003 — Антикілер 2: Антитерор
• 2005 — Втеча
• 2007 — Консерви
• 2008 — 9 травня. Особисте ставлення (новела «Свято зі сльозами на очах»)
• 2009 — Троянди для Ельзи
• 2009 — Наша Маша і чарівний горіх
• 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі»)
• 2011 — Повернення в «А» (робочі назви «Справжній полковник», «Кара майор»; Казахстан, Росія)
• 2012 — Серце моє — Астана (перша новела)
• 2020 — На Місяці
• 2021 — Мій тато — вождь!

Актор

• 2002 — Антикілер — кілер-снайпер
• 2005 — Втеча
• 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі») — фотограф

Продюсер

• 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
• 2008 — Мустанг
• 2011 — Серце моє — Астана

Визнання і нагороди

• КФ «Московський Пегас» (2000)
• КФ російських фільмів в Онфлері (2000)
• РКФ " Література і кіно " в Гатчині (2001)
• Премія «Блокбастер» (2002)
• Премія «Еліта» (2003)

Генеалогія

Родовідне древо

Примітки

1. Все мы — Михалковы. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
2. Центр «Миротворець»: Кончаловський Єгор Андрійович. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
3. Возвращение героев // Вечерний Алматы. — 2011. — 20 сент. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 26 вересня 2021.
4. «Каренина. Живое издание»: 700 человек в прямом онлайн-эфире прочитали роман Толстого (рос.). 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
5. Кончаловский откровенно рассказал о личной жизни [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.].
6. Антонова О. Егор Кончаловский расстался с женой // Комсомольская правда. — 2017. — 16 січня. Архівовано з джерела 26 вересня 2021. Процитовано 2017-02-17.
7. Егор Кончаловский. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
8. Любовь Толкалина в Instagram: «18! @welcometomaria» (рос.). Instagram. Процитовано 3 вересня 2019.

Посилання

• Єгор Кончаловський на kinopoisk.ru [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Статті про Єгора Кончаловського на сайті журналу «Сеанс»
• Єгор Кончаловський: «У нас в сім'ї немає близьких відносин». [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.] Інтерв'ю на сайті журналу «Інтерв'ю» [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]