Затверджений у 1994 році ІІХФ як клубний турнір під назвою «Кубок Федерації — ІІХФ» для команд, які посіли друге і третє місце у національних чемпіонатах. Починаючи з третього розіграшу (осінь 1997), турнір стали іменувати Континентальним кубком.
Турнір проводять для команд, які посіли у своїх національних чемпіонатах місця за переможцями. Беруть участь також і володарі золотих медалей, які з різних причин не можуть бути заявлені в розіграші Кубка європейських чемпіонів (Євроліги). Після скасування Євроліги у 2001—2004 Континентальний кубок був єдиним європейським офіційним турніром, в якому брали участь найсильніші клуби Європи.
Турнір проводять за чотирираундовою системою. На усіх етапах путівки в наступне коло отримували тільки переможці груп. Групи розподілялися відповідно до географічного положення команд-учасниць, стартовий раунд визначався за результатами країни, представленої в останньому чемпіонаті світу.
Турнір проводився у декілька етапів у групах. Переможці груп визначались не по круговій системі, а через плей-оф. Спочатку найсильніша за рейтингом команда групи зустрічалась із найслабшою, а друга із третьою, після чого переможці у грі між собою виявляли найкращий клуб групи.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
