Комуна була створена в Нарві 29 листопада 1918 р. за підтримки Червоної Армії. Протягом усього періоду її існування головою був Яан Анвельт. У межах сфери свого контролю Комуна закрила церкви, націоналізувала промисловість і банки[2] та оголосила поза законом представників Тимчасового уряду.[3]
Спочатку наступ комуністів був успішним і вони врешті опинилися за 34 кілометри від Таллінна. Однак контрнаступ, розпочатий 7 січня 1919 року Естонськими народними силами (Рахвавягі) під керівництвом головнокомандувача Йогана Лайдонера за допомогою міжнародної військової допомоги, в основному з боку Британської імперії вигнав у підсумку Червону Армію з Естонії. Таким чином, Комуна перестала існувати, ставши урядом у вигнанні в Пскові, потім у Лузі і, нарешті, з 17 травня 1919 року в Старій Русі.
Режим установив панування терору[5] з листопада 1918 р. по січень 1919 р. [6] Значну кількість людей було заарештовано в Тарту в грудні 1919 р., а низку власників німецьких маєтків було страчено на замерзлій річці 9 січня 1919 р. Також у січні 1919 р. поблизу Луги було створено концтабір[7] Незадовго до захоплення Тарту комуністи стратили священнослужителів та інших в'язнів у підвалі міського банку: серед жертв були єпископ Платон, священник Сергій Флорінський та пастор Трауготт Ган. Усього було вбито близько 500 людей.[8]
↑Brüggemann, Karsten (29 серпня 2008). "Foreign Rule" during the Estonian War of Independence 1918–1920: The Bolshevik Experiment of the "Estonian Worker's Commune". Journal of Baltic Studies. Routledge. 37 (2): 210—226. doi:10.1080/01629770608628880.
↑Eesti ajalugu, a textbook for grade 11 by Küllo Arjakas, Mati Laur, Tõnis Lukas and Ain Mäesalu; Koolibri, Tallinn 1991; p. 263.
↑Miljan, Toivo (2004). Historical Dictionary of Estonia. European Historical Dictionaries. Т. 43. The Scarecrow Press. с. 226. ISBN0810849046.
↑Von Rauch, Georg (2006). The Baltic States - The Years of independence 1917 - 1940. Hurst & Company. с. 58—59. ISBN1850652333.