PROFILBARU.COM

Юрій Коваль
Юрій Коваль
	Юрій Коваль у редакції журналу «Дзвін». 07.12.2016.
Ім'я при народженні	Юрій Андрійович Коваль
Народився	17 січня 1942 (82 роки); Новомиргород
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, редактор
Сфера роботи	література
Alma mater	Львівський університет
Мова творів	українська
Роки активності	1957 — досі
Напрямок	реалізм
Жанр	вірш, нарис, новела, оповідання, повість
Magnum opus	«Цей лагідний, лагідний світ…»
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії	Премія імені Пантелеймона Куліша (2019)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

~~|Примітки=~~

Юрій Андрійович Коваль (нар. 17 січня 1942(19420117), Новомиргород) — український письменник. Головний редактор журналу «Дзвін». Батько Дзвінки Коваль. Живе і працює у Львові.

Біографія

Юрій Коваль народився в Новомиргороді. 1960 року вступив на факультет журналістики Львівського університету, випускником якого став у 1965-му. Був літпрацівником новомиргородської районної газети «Ленінець» (нині «Новомиргородщина») (нині «Новомиргородщина»), а з 1966-го й досі працює в редакції львівського журналу «Дзвін». У 1966—1973 роках працював завідувачем відділу поезії, а водночас вів рубрики «Пошук», «Мистецька палітра» та розділ гумору й сатири^[3], з 1973-го був відповідальним секретарем. У 2014-му обійняв посаду головного редактора «Дзвону». 1970 року став членом Національної спілки письменників України.

Одружений з Ярославою Коваль (* 1946). У подружжя дві дочки — перекладачка Дзвінка Коваль-Гнатів (* 1967) і журналістка Ярина Коваль (* 1971).

Творчість

Юрій Коваль дебютував у 1957-му байкою «Груша». 1962 року надрукувався в колективному збірнику «Весняне зілля», у передмові до якого Максим Рильський написав: «Проза, вміщена в збірнику, позначена в основному тими рисами, що й поезія молодих авторів: щирістю, якістю думок та почуттів і ясністю їх вислову, любов'ю до людини, до життя. Бачимо в ній ніжні й теплі зарисовки живого життя в образках Юрія Коваля…». У збірці оповідань і новел «Віднайдена фея» (К., 1965), «Зелена Україна» (Л., 1966), «Гармонія» (К., 1969) переважають мотиви людяності, дружби, кохання, неповторності дитячого світу. Автор тяжіє до психологічно окреслених характерів; його творчій манері притаманні лаконізм, асоціації, задушевність, ніжність, ліризм. Роман «І ріки впадуть у море» (окремі розділи надруковано у журналі «Дзвін», 2007, ч. 1) присвячений Львову.

Автор краєзнавчих нарисів «Львів» (Л., 1975), «Аптека-музей у Львові» (Л., 1976), документальної повісті «Село, а над ним — лелеки» (К., 1979), книжок «Цей лагідний, лагідний світ…», «Одвічна клятва: Прозо-поема» (обидві — Л., 2011).

Окремі новели К. перекладено французькою («І люди помиляються», опубліковано у книжці «La nouvelle vaque litteraire en Ukraine» / «Нова літературна хвиля на Україні», Париж, 1967; переклад М. Маслової), чеською («Сон», вміщено у журналі «Mladý svet», 1964, ч. 34; переклад О. Єлінека), угорською, російською, хакаською, латиською та молдавською мовами.

Твори

«Львів» (Л., 1975), нариси
«Аптека-музей у Львові». — Львів: Каменяр, 1976. — 46 с., ілюстрований нарис
«Село, а над ним — лелеки». — К., 1979, документальна повість
«Цей лагідний, лагідний світ…». — Львів: Апріорі, 2011. — 575 с.
«Одвічна клятва: Прозо-поема». — Львів: Апріорі, 2011

Література

Рильський М. Весняне зілля. «Привезено зілля з трьох гір на весілля». / В кн.: Щасливої дороги! Твори молодих авторів Радянської України. К., 1962
Бічуя Н. Феї ще треба шукати. «Жовтень», 1966, № 9
Сеник Л. Досвід і досліди молодої прози / «Літературна Україна», 03.04.1970
Околітенко Н. Довге відлуння вчорашнього дня / «Вітчизна», 1986. № 9
Содомора А. І викувати світ у слові / «Дзвін», 2002, № 1
Горак Р. Гармонія Юрія Коваля / «Літературна Україна», 14.02.2002
Степовичка Л. Проза як втіха посеред незатишного буття. До нової книги прози Юрія Коваля./ «Січеслав», 2011, № 4(30)
Різник Л. Дорога стелилась тонко-тонко. Письменникові Юрію Ковалю — 70! / «Дзвін», 2012, № 1
Шкраб'юк П. Серед книг і людей. Мандри з поетичними зупинками і прозовими відступами: [про творчість Ю. Коваля, М. Жураківського, П. Мельника, В. Лесіва, В. Титова, І. Колодія, М. Дубаса, К. Мордатенка] / «Дзвін», 2013, № 4
Палинський В. Чи цей світ лагідний?: [про творчість Ю. Коваля] / «Слово і час», 2013, № 6

Нагороди

Грамота Президії Верховної Ради УРСР
2012 — Обласна премія в галузі культури імені Богдана Лепкого (номінація «Проза») — за книжку «Цей лагідний-лагідний світ»^[4]