Брав участь у громадсько-політичному житті. В Немирові очолив «Просвіту», балотувався до Віденського парламенту. Був народовцем за покликанням, належав до націонал-демократичної партії.
Під час Першої світової війни не залишив свого деканату в Немирові і не прийняв православної віри. У 1916 р. вступив до рядів УСС. Під час постання ЗУНР о. Іван Кипріян разом зі старши́ною Василем Каліцінським перебрали у Немирові владу від австрійців.[2]
Зголосився бути капеланом (польовим духівником) в УГА, з нею пройшов всю кампанію в Галичині і за Збручем. У грудні 1919 р. під час великої епідемії тифу опікувався хворими, сповідав їх, хоронив.
Комуністичним режимом СРСР був арештований і засланий до Сибіру. У 1924 р. на засланні в Сибіру із зацукрованими янголятками проник до дітей, засуджених на смертну кару, щоб підтримати їх в останні хвилини. Діти знаходилися у віддаленій за огорожею клітці без даху. Через заметіль і морози лише за чотири дні туди прийшли вартові. За цей час діти замерзли, разом з ними замерз й о. Іван Кипріян, тримаючи янголятко і дитячу руку.
Родина отримала звістку про смерть Івана Кипріяна наприкінці 1920-х. У літературі фігурує помилковий рік смерті — 1934. Він походить із книги «Полеві духівники Української галицької армії» і насправді стосується долі його племінника Володимира Кипріяна, офіцера УГА, який у 1920–1921 роках також перебував у концтаборі у Ліберці, помер 1934 року у Львові.[3] Місце поховання невідоме. Вписаний про пам'ять на родинному гробівці Городиських-Кипріянів на Личаківському цвинтарі, поле № 55.[4]
У 1880 р. Іван Кипріян видав за свій кошт підручник «Основи музики» на 250 сторінок, чого не зміг зробити жоден із тодішніх галицьких композиторів. Пізніше вийшли з друку:
«Партитура співів церковних і світських» (1882 р.),
«Підручник початкових відомостей музики і співу» (1885 р.). Його підручники з музики і досі не втратили своєї актуальності. У 1989 р. у Лондоні вийшов збірник церковних пісень, до якого ввійшли 10 пісень Івана Кипріяна.
О. Іван Кипріян також опублікував твори українських композиторів Людвига Седляка, Вінкента Серсавія, відомі лише за його виданням.
Ім'я греко-католицького священика отця Івана Киприяна, який загинув, рятуючи дітей росіян, пропонують присвоїти Немирівській школі Яворівського району[6].
Вітраж із зображенням о. І. Кипріяна встановили у смт Козова (церква Успіння Пресвятої Богородиці), він освячений 7 травня 2017 року. Загальна його площа становить приблизно 3,5 кв. м. Автор — майстер з Івано-Франківська Ігор Волошин[7].
