Капітолійські музеї

Капітолійські музеї
італ. *Musei Capitolini*^[1]
Капітолійські музеї; італ. Musei Capitolini
	41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89305555558333083° пн. ш. 12.48277777780555553° сх. д.Координати: 41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89305555558333083° пн. ш. 12.48277777780555553° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Тип	художня галерея; нерухомість; археологічний музей; музей і museum of a public entityd
Площа	14 156 квадратний метр і 14 027 квадратний метр
Архітектор	Мікеланджело Буонарроті
Засновник	Сікст IV
Дата заснування	1471
Адреса	Капітолійська площаd
	Капітолійські музеї Капітолійські музеї (Італія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Проєкт забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі^[12], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Рима» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у XVIII столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:

середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з XII століття,
перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.

У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.