Камчáтська затóка (рос. Камчатский залив) — затока Тихого океану, у східній частині півострова Камчатка, Камчатського краю (Росія).
Географія
Затока розташована між Камчатським, на півночі та Кроноцьким, на півдні півостровами півострова Камчатка, третя за рахунком у напрямку на північ від Петропавловська-Камчатського, після Авачинської та Кроноцької заток. На схід від затоки через Камчатську протоку лежать Командорські острови.
Камчатська затока вдається в сушу на 74 км. Ширина її становить близько 148 км, максимальна глибина до 2 тис. м. Припливи неправильні добові, до 2 м. Береги низовинні, малозаселені. На північному узбережжі, в гирлі річки Камчатка, знаходиться порт Усть-Камчатськ.
У затоку впадає кілька десятків річок, найбільші із них (з півночі на південь)[2][3]: Камчатка (758 км), Третя (33 км), П'ята (52 км), Бистра (54 км), Андріановка (80 км), Сторож (110 км), Мала Чажма (75 км), Велика Чажма (48 км).
Історія
Затока була відкрита Вітусом Берингом у 1729 році, під час його Першої Камчатської експедиції.
Примітки
Посилання
Топографічні карти
- Аркуш карти O-58 Усть-Камчатськ. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1989 р.
- Лист карти N-57 Петропавловськ-Камчатський. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1967 р.
- Лист карти N-58 Командорські о-ви. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1990 р.