Родовище відноситься до північно-східного завершення Бенгальського нафтогазоносного басейну, відомого також як басейн Сурма (останній пов'язаний із западиною Сурма, товщина осадкових порід у якій досягає 20 км[1]). Поклади вуглеводнів відносяться до групи формацій Сурма, котра сформувалась у міоцені — пліоцені в умовах чередування дельти із домінуючими припливами та мілководного моря.[2][3] На Кайлаштілі виявлено три продуктивні зони, які залягають на глибинах від 2281 до 2990 метрів.[4]
Газ родовища містить в основному метан (96,2 %), а також етан (2,6 %), пропан (0,7 %) та бутани (0,2 %). Невуглеводневі компоненти (азот, двоокис вуглецю) становлять лише 0,3 %.
Родовище відкрили у 1962 році, а видобуток тут почався у 1993-му. Станом на 2019 рік на Кайлаштілі пробурили 7 свердловин, 4 з яких знаходились у експлуатації. При цьому видобувні запаси (категорії 2Р — доведені та ймовірні) оцінювались у 78 млрд м3, з яких 20,2 млрд м3 вже були вилучені. Середньодобовий видобуток у 2019-му становив 1,6 млн м3 газу та біля 400 барелів конденсату.[5]