Каатинга попеляста

? Каатинга попеляста
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Підряд: Тиранни (Tyranni) Родина: Сорокушові (Thamnophilidae) Рід: Каатинга (Herpsilochmus) Вид: Каатинга попеляста
Біноміальна назва
Herpsilochmus roraimae Hellmayr, 1903
Ареал виду
Підвиди
H. r. kathleenae Phelps Jr & Dickerman, 1980 H. r. roraimae Hellmayr, 1903
Посилання
Вікісховище: Herpsilochmus roraimae Віківиди: Herpsilochmus roraimae ITIS: 560416 МСОП: 22701574 NCBI: 1118565

Каати́нга попеляста^[2] (Herpsilochmus roraimae) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає у Венесуелі, Гаяні та Бразилії.

Опис

Довжина птаха становить 12,5 см. Це один з найбільших представників свого роду. Тім'я самця чорне, над очима білі «брови». Верхня частина тіла сіра, поцяткована чорними смужками, крила і хвіст чорні. Кінчики покривних і рульових пер білі. Нижня частина тіла білувата. У самиці тім'я чорне, поцятковане білими плямками, груди жовтувато-коричневі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

• H. r. kathleenae Phelps Jr & Dickerman, 1980 — тепуї південно-західної Венесуели (захід і південь Болівару, Амасонас і прилеглих районів Бразилії (крайній північ штату Амазонас);
• H. r. roraimae Hellmayr, 1903 — тепуї південно-східної Венесуели (Болівар на схід від річки Кароні), прилеглих районів Бразилії (крайня північ Рорайми) і західної Гаяни.

Поширення й екологія

Попелясті каатинги живуть у кронах і середньому ярусі вологих гірських тропічних лісів на висоті від 700 до 2000 м над рівнем моря.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Myrmotherula roraimae. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.