Зігфрід Міліус

Зігфрід Міліус
нім. Siegfried Karl Wilhelm Milius
Народився	10 червня 1916(1916-06-10) Варен
Помер	22 серпня 1992(1992-08-22) (76 років) Гамбург
Діяльність	історик
Військове звання	Штурмбаннфюрер
Нагороди	Золотий німецький хрест Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Спортивний знак СА Нагрудний знак «За танкову атаку»

Зігфрід Карл Вільгельм Міліус (нім. Siegfried Karl Wilhelm Milius; 10 червня 1916, Варен — 21 серпня 1992, Гамбург) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син службовця Йоахіма Германа Вальтера Міліуса і його дружини Анни Кароліни Вільгельміни, уродженої Мац. Йоахім Міліус, учасник Першої світової війни, помер 5 листопада 1918 року у військовому госпіталі. Після його смерті Анна Міліус разом із сином переїхала до своїх батьків.

1 срерпня 1933 року вступив у Гітлер'югенд, 1 жовтня 1933 року — в рейхсвер. 13 жовтня 1935 року вступив у Загальні СС (особистий номер 291 568), 1 травня 1937 року — у НСДАП (партійний квиток № 4 137 183). З 1 квітня 1937 по 31 січня 1938 року навчався в юнкерському училищі СС в Брауншвейзі. 12 травня 1938 року поступив на службу в шуцполіцію.

З жовтня 1939 по 26 червня 1944 року — командир 8-ї роти 3-го піхотного полку СС «Мертва голова» (згодом — 6-й панцергренадерський полк СС «Теодор Айке») дивізії СС «Мертва голова». З 26 червня 1944 року — командир 600-го парашутного батальйону СС. 2 травня 1945 року розпустив батальйон. Бійці Міліуса розділились на невеликі групи і здались американцям.

Після Другої світової війни Міліус жив у Гамбурзі, працював істориком. До кінця життя активно брав участь у заходах бундесверу та реконструкціях подій і боїв Другої світової війни, часто відвідував випускні в Школі повітряного транспорту в Альтенштадті.

Звання

• Шутце (1 жовтня 1933)
• Обер-шутце
• Єфрейтор
• Юнкер СС (1 квітня 1937)
• Штандртенюнкер СС (1937)
• Штандртеноберюнкер СС (1938)
• Унтерштурмфюрер СС і лейтенант шуцполіції (12 березня 1938)
• Оберштурмфюрер СС і обер-лейтенант шуцполіції (10 вересня 1939)
• Гауптштурмфюрер СС і гауптман шуцполіції (30 січня 1942)
• Штурмбанфюрер СС (30 березня 1945)

Нагороди

• Нагрудний знак Німецької асоціації порятунку життя в бронзі
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Спортивний знак СА в бронзі
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»

Друга світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років)
• Німецький хрест в золоті (30 березня 1945)

Бібліографія

• Fallschirmjager der Waffen-SS im Bild, Deutsche Stimme Verlag, 2007, ISBN 978-3920677293

Література

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kunzmann A., Milius S., Fallschirmjäger der Waffen-SS im Bild, Munin-Verlag, Osnabrück, 1986
• Michaelis R., Das SS-Fallschirmjäger-Bataillon 500/600, Michaelis-Verlag, Berlin, 2004
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X