Золотохвостий колібрі-сапфір

? Золотохвостий колібрі-сапфір
Колібрі-сапфір золотохвостий (Chrysuronia oenone)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Колібрієві (Trochilidae) Підродина: Колібрині (Trochilinae) Триба: Trochilini Рід: Золотохвостий колібрі-сапфір (Chrysuronia) Bonaparte, 1850[1]
Види
Chrysuronia goudoti Chrysuronia oenoneтиповий[2][3] Chrysuronia versicolor Chrysuronia coeruleogularis Chrysuronia lilliae Chrysuronia humboldtii Chrysuronia grayi Chrysuronia brevirostris Chrysuronia leucogaster
Синоніми
Agyrtria Reichenbach, 1854 Eucephala Reichenbach, 1854 Lepidopyga Reichenbach, 1855 Ulysses Mulsant & E. Verreaux, 1875[4]
Посилання
Вікісховище: Chrysuronia Віківиди: Chrysuronia ITIS: 553688 NCBI: 304608

Золотохвостий колі́брі-сапфір^[5] (Chrysuronia) — рід серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці^[6]. Раніше рід вважався монотиповим і включав лише золотохвостого колібрі-сапфіра, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2014 року до роду Chrysuronia було включено також низку видів, яких раніше відносили до інших родів^[7][8].

Види

Виділяють дев'ять видів:^[9]

• Колібрі-лісовичок зелений (Chrysuronia goudoti)
• Колібрі-сапфір золотохвостий (Chrysuronia oenone)
• Агиртрія бразильська (Chrysuronia versicolor)
• Колібрі-лісовичок синьогорлий (Chrysuronia coeruleogularis)
• Колібрі-лісовичок сапфіровогрудий (Chrysuronia lilliae)
• Колібрі-сапфір панамський (Chrysuronia humboldtii)^[10]
• Колібрі-сапфір синьоголовий (Chrysuronia grayi)
• Агиртрія білогорла (Chrysuronia brevirostris)
• Агиртрія прибережна (Chrysuronia leucogaster)

Етимологія

Наукова назва роду Chrysuronia походить від сполучення слів дав.-гр. χρυσος — золото і ουρα — хвіст.^[11]

Примітки

1. Bonaparte, Charles Lucian (1850). Conspectus Generum Avium (Latin) . Т. 1. Leiden: E.J. Brill. с. 75.
2. Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 23.
3. Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 55.
4. É. Mulsant & E. Verreaux: Histoire naturelle des oiseaux-mouches, ou, Colibris constituant la famille des trochilidés. Cz. 2. Lyon: Au Bureau de la Société Linnéenne, 1876, s. 41. 
5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
6. K.L. Schuchmann: Family Trochilidae (Hummingbirds). W: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 5: Barn-owls to Hummingbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 1999, ss. 587, 590, 597. ISBN 84-87334-25-3. 
7. McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology. 24 (8): 910—916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.
8. Stiles, F.G.; Remsen, J.V. Jr.; Mcguire, J.A. (2017). The generic classification of the Trochilini (Aves: Trochilidae): Reconciling taxonomy with phylogeny. Zootaxa. 4353 (3): 401—424. doi:10.11646/zootaxa.4353.3.
9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.
10. Chrysuronia humboldtii у базі Avibase.
11. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 106. ISBN 978-1-4081-2501-4.