Звукови́й тиск — змінний тиск у середовищі, зумовлений поширенням у ньому звукових хвиль. Звуковий тиск прийнято розуміти в двох значеннях:
- Миттєвий звуковий тиск оцінюється силою дії звукової хвилі на одиницю площі, та виражений у ньютонах на квадратний метр (1 Н/м²), або Паскалях (Па);
- Діючий звуковий тиск — середньо-квадратичне значення миттєвого звукового тиску за деякий період часу . Діючий звуковий тиск є вагомою характеристикою періодичних сигналів, та використовується як узагальнена характеристика звукового тиску для визначення інтенсивності звуку та рівня звукового тиску:
Наприклад, якщо миттєвий звуковий тиск виражено періодичною функцією:
,
тоді, враховуючи що
,
маємо:
Інтенсивність звуку визначається за формулою:
,
де Z — акустичний опір середовища в якому поширюється звук Па·с/м.
Рівень звукового тиску
Оскільки вухо людини має логарифмічну характеристику реакції на звук, в акустиці часто застосовують вимірювання звукового тиску логарифмічною шкалою у децибелах.
Ця шкала називається рівнем звукового тиску, за точку відліку цієї шкали приймається найтихіший звук, який може сприйняти вухо людини при частоті 1 кГц, тобто — Н/м². Співвідношення між двома шкалами визначається наступною формулою:
- дБ.
Діючий звуковий тиск також пов'язаний залежністю:
- Z — акустичний опір Па·с/м
- v — швидкість частинок м/с
- J — інтенсивність звуку Вт/м²
Ефекти́вний звукови́й тиск — середня ефективна величина миттєвого звукового тиску у певній точці за повний період. Вимірюється у барах[1].
Приклади
Нижче приводяться значення діючого звукового тиску та рівня звукового тиску для різних джерел звуку:
Примітки
- ↑ Драйзен И. Г. Курс электроакустики. — М., Гос. и-во лит-ры по вопросам связи и радио, 1938.(рос.)
Джерела