Затока Святої Олени (ПАР)

Затока Святої Олени

афр. St. Helenabaai англ. Saint Helena Bay
32°45′30″ пд. ш. 18°01′40″ сх. д.
Прибережні країни	ПАР
Регіон	Saldanha Bay Local Municipality^d
Площа	26,92 км²
ідентифікатори і посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑79632 ·R (Saldanha Bay Local Municipality)
Затока Святої Олени Затока Святої Олени (Південно-Африканська Республіка)
Затока Святої Олени у Вікісховищі

Затока Святої Олени (афр. St. Helenabaai, англ. Saint Helena Bay) — природна бухта на атлантичному узбережжі Південно-Африканської Республіки в муніципалітеті Західний-Берег, Західнокапської провінції, приблизно за 150 км на північ від Кейптауна, ПАР.

В затоці розташоване місто Ст. Хеленабей, що отримало свою ім'я від назви бухти^[1] .

Історія

Затока Святої Олени — місце, де восени 1497 року вперше пристали до узбережжя Африки кораблі португальської експедиції на чолі з Васко да Гама, що відкрила морський шлях до Індії. Це відбулось 7 листопада 1497 р^[2][3].

Бухта була названа португальцями Затокою Св. Олени (порт. Bahia de Santa Helena) на честь Святої Олени, матері імператора Костянтина Великого. Під час зупинки португальські моряки вступили в незначну сутичку з місцевими готтенготами, внаслідок якої Да Гама був поранений списом (асенегаєм) в стегно^[4].

В XVII столітті у затоці Св. Олени заснувала свій форпост Голландська Ост-Індійська компанія. У 1673 році, під час 2-ї Готтенготсько-голландської війни, на голландський форпост напали готтенготи на чолі з Гоннемою, що призвело до військової ескалації^[5].

Місто Ст. Хеленабей

Важливе риболовецьке місто з населенням 11.500 осіб.

Площа — 27 км².

Сільське господарство

Затока Святої Єлени — важливе місце рибальського промислу^[6]. В затоці водиться велика кількість видів пелагічних риб, а також розташовано декілька рибо-переробних підприємств^[7].

Географія

Васко да Гама описав це міце як «тихе» і «спокійне»^[8].

Затока Святої Єлени — єдиний район уздовж західного південноафриканського західного узбережжя, де можна побачити схід сонця. Причиною є її унікальне розташування, де мис і місто на ньому дивиться на північний схід та майже на північ.

Регіон затоки Святої Єлени поділений на різні передмістя, а саме (зі сходу на захід): Ленгвіль, Вест-Пойнт, Ковен Стінберг, Ханнасбааї, Британіка-Хайтс, Харбор-Файтс, Сенді-Пойнт, БлюберріХілл, Коламбіна, Мід-Вест і вона включає сусідні міста Стомпнеусбаай та затоку Британія. Загалом затока включає вісімнадцять менших бухт^[9][10].

Примітки

1. Dictionary of Southern African Place Names (Public Domain). Human Science Research Council. с. 395.
2. St Helena Bay. www.sa-venues.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
3. Op Pad in Suid-Afrika. BPJ Erasmus 1995. ISBN 1-86842-026-4
4. Vasco da Gama's expedition reaches St Helena Bay. sahistory.org.za. 16 березня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
5. History of South Africa, 1486—1691, G.M Theal, London 1888.
6. capewestcoastpeninsula.co.za. capewestcoastpeninsula.co.za. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2020.
7. HTML REDIRECT. sandypoint.co.za. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 23 березня 2022.
8. Sandy Point. www.sandypoint.co.za. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 11 грудня 2020.
9. St Helena Bay. CapeWestCoast.org. http://www.capewestcoast.org/regions/town.php?town_id=29 [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]
10. Bay of many bays. http://capewestcoastpeninsula.co.za/sthelenabay/ [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.]