PROFILBARU.COM

Залізнична вітка^[1]^[2], залізнична гілка, бічна колія (англ. branch line^[3]) — це другорядна залізнична лінія, яка відгалужується від більш важливого наскрізного маршруту, як правило, магістральної лінії. Коротку гілку називають під'їзною колією (англ. spur line)^[4]. Лінії відгалужень можуть обслуговувати одну чи декілька галузей промисловості або місто чи селище, розташоване не на магістралі.^[5] Відгалуження також можуть з'єднувати дві або більше магістральних ліній.

Правові основи

Німеччина

Так як будівництво й експлуатація магістральних ліній не завжди виявлявся рентабельним, почалися пошуки спрощень. У 1865 об'єднання німецьких залізничних адміністрацій^[de] створило нові принципи для другорядних ліній. Які 12 червня 1878 були підписані рейхсканцлером Бісмарком і прийняті як закон.^[6]^[7]

Згідно з поточним законом Eisenbahn-Bau- und Betriebsordnung^[en] (EBO). § 1 рішення про те які відрізки колії будуть магістральні, а які другорядні, для федеральних залізниць приймає відповідне підприємство, а для нефередальних - регіональні органи влади.^[8]

Наводяться такі відмінності у вимогах^[8]:

§ 5 Ширина колії – на вітках дозволяються більші допуски.
§ 6 радіус дуги колії^[de] – на вітках дозволений мінімум 180 метрів (на магістралях лише 300)
§ 7 похил колії – на вільних відрізках^[de] для віток дозволяється до 40 ‰,
§ 8 навантаження на вісь^[de] колеса до 18 т,
§ 11 залізничні переїзди – на вітках дозволяються переїзди без технічних засобів безпеки, за умови зменшеної швидкості,
§ 14 сигнали і стрілки – дозволяється спрощена система сигналізації,
§ 40 омбеження швидкості до 100 км/г.