Народився 8 березня1963 року в місті Бауру. Вихованець клубу «Нороесте». У 1979 році він перейшов в клуб «Гуарані» (Кампінас). У тому ж році він почав тренуватися з основним складом клубу. В 1981 році він допоміг Гуарані виграти Серію Б бразильського першості. 17 січня 1982 року Жуліо Сезар дебютував у Серії А чемпіонату Бразилії у гостьовій грі із «Ботафого», що завершився перемогою «Гуарані» з рахунком 2:1, де замінив нападника Енріке[1]. За «Гуарані» Жуліо Сезар виступав до 1986 року, в якому допоміг клубу виграти срібні медалі бразильського чемпіонату.
У 1986 році Жуліо Сезар перейшов у французький «Брест», там він провів один сезон, перш ніж перейшов у «Монпельє», у складі якого став лідером гри команди[2], і з нею виграв свій перший клубний трофей — Кубок Франції у 1990 році. Під час гри у Франції, Жуліо Сезар отримав дуже серйозну травму, через яку зірвався його перехід в «Реал Мадрид»[3].
Жуліо Сезар під час виступів за «Ювентус». 1990 рік.
У травні 1990 року Жуліо Сезар перейшов в італійський «Ювентус», що шукав центрального захисника, підписавши контракт на 2 роки. Купівля Жуліо Сезара, відбулася після невдалих переговорів клубу і гравця «Сампдорії»П'єтро Верховода[4]. «Ювентус» заплатив за перехід бразильця 800 млн лір[5]. Жуліо Сезар дебютував у складі «Ювентуса» у матчі Суперкубка Італії проти «Наполі», в якому «Стара Синьйора» програла 1:5[6][7]. Після перших матчів, Жуліо Сезар став одним з найбільш критикованих гравців «Юве»[2]. Проте тренерський штаб довіряв Сезару, і він перестав часто помилятися, ставши «стовпом» оборони команди, а потім підписав новий контракт на 2,4 млрд лір на рік[8]. У складі «Юве» Жуліо Сезар виступав чотри роки, провівши 125 матчів і забив 4 голи. Останній матч за «Ювентус» він провів 1 травня 1994 року проти «Удінезе», у цій грі «Стара Синьйора» перемогла 1:0[6]. Ухід Жуліо Сезара пов'язаний з приходом на пост головного тренера клубу Марчелло Ліппі, який дозволив перехід кількох «зірок» «Ювентуса»[9].
Виставлений на трансфер, Жуліо Сезар, вів переговори з дортмундською «Боруссією» і грецьким «Олімпіакосом»[10]. Жуліо Сезар вибрав німецький клуб[11]. Там він провів 4 роки, за які виграв два чемпіонати Німеччини, Суперкубок Німеччини, Лігу чемпіонів та Міжконтинентальний кубок. Періоди вдалої гри бразильця у складі «Боруссії», чергувалися частими травмами[12][13]. Влітку 1998 року Жуліо Сезар на правах оренди перейшов в «Ботафого», де виступав до листопада, коли повернувся в «Боруссію». Там бразилець грав до кінця сезону, але на поле виходив надзвичайно рідко. У лютому 1999 року Жуліо Сезар, за 100 тис. фунтів[14], був орендований грецьким «Панатінаїкосом», а протягом сезону 1999/00 років захищав кольори «Вердер».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Ріо-Бранко», за який недовго виступав протягом 2001 року.
Виступи за збірні
Залучався до складу молодіжної збірної Бразилії до 20-ти років, з якою в 1981 році брав участь у юнацькому чемпіонаті світу в Австралії, де бразильці дійшли до 1/4 фіналу; Жуліо Сезар провів на цьому турнірі всі 4 гри[15]. Потім, в 1984 році він грав за Олімпійську збірну Бразилії на передолімпійському турнірі, провівши 1 матч[16].
8 квітня 1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі з НДР[17]. Влітку того ж року поїхав з командою на чемпіонат світу 1986 року у Мексиці, де провів 5 ігор[16]. В 1/4 фіналу проти Франції, в серії післяматчевих пенальті, Жуліо Сезар останнім бив з 11-ти метрової позначки, але влучив у штангу, через що бразильці вилетіли з турніру.
На наступний рік він поїхав зі збірною на розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, але там тільки провів 1 гру[18], а збірна сенсаційно не вийшла з групи. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 13 матчів.
