Представник давнього ельзаського роду. Син оберлейтенанта барона Фердинанда фон Боцгайма (1837–1892) і його дружини Софії, уродженої де Ружмон (1845–1915). Після смерті батька разом з братом Альбертом (1868–1955) і сестрою Луїзою (1873) успадкував сімейний замок Маттзіс як спільну власність[1]. В 1905 році вони продали замок своєму двоюрідному брату, барону Вальтеру фон Ружмону.
23 липня 1889 року вступив в Баварську армію, служив в артилерії. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 30 квітня 1927 року звільнений у відставку.
19 серпня 1940 року переданий в розпорядження вермахту і призначений комендантом табору для полонених офіцерів IV B у фортеці Кенігштайн. З 10 лютого 1941 року — командувач військовополоненими в 4-му військовому окрузі. 22 червня 1942 року відправлений в резерв. 31 серпня 1942 року звільнений у відставку.
Сім'я
22 березня 1899 року одружився в Мюнхені з баронесою Генрієттою фон Імгофф (1874), сестрою майбутнього генерал-майоралюфтваффе барона Зігмунда фон Імгоффа. В пари народились 2 дітей — Альберт (1900) і Едіт (1902).
Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale der Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 172–173.
Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. Gerader Jahrgang: Deutscher Uradel. 1922. Zweiundsiebzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1921, S. 78.
Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 413.
