Емілі Дек'єнн

Емілі Дек'єнн
фр. Émilie Dequenne
На кінофестивалі у Кабурі, 2014 рік
Дата народження	29 серпня 1981(1981-08-29) (43 роки)
Місце народження	Білей, Ено Бельгія
Громадянство	Бельгія
Професія	акторка
Роки активності	1999 — наш час
IMDb	ID 0220183
Нагороди та премії
Приз за найкращу жіночу роль (Каннський МКФ, 1999)
Емілі Дек'єнн у Вікісховищі

Емілі Дек'єнн (також — Емілі Декенн фр. Émilie Dequenne; нар. 29 серпня 1981, Бельой, (Ено), Бельгія) — франкомовна бельгійська акторка. Володарка Призу за найкращу жіночу роль 52-го Каннського кінофестивалю^[1]; чотири рази була номінована на премію «Сезар» .

Біографія

Емілі Дек'єнн народилася в містечку Бельой бельгійської провінції Ено 29 серпня 1981 року. З восьми років вона відвідувала курси дикції й ораторського мистецтва Музичної академії в Бодурі^[fr][2]. У 1994–1996 роках Дек'єнн працювала в театральній майстерні Théâtre La Relève, там вона уперше спробувала себе в акторській іпостасі.

У 1999 році Емілі отримала головну роль у фільмі «Розетта» братів Дарденн. Фільм був удостоєний Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю, а Емілі отримала приз як найкраща акторка. У 2001 році Дек'єнн знялася в історичному трилері режисера Крістофа Ганса «Братерство вовка», де її партнерами по знімальному майданчику були Марк Дакаскос, Венсан Кассель та Моніка Беллуччі.

Стрічка «Напарник» (2004) принесла Емілі номінацію на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану, але перемога в ній дісталася Маріон Котіяр (фільм «Довгі заручини»). У 2007 році Дек'єнн зіграла епізодичну роль в кіноальманасі «У кожного своє кіно», знятого до ювілею кінофестивалю в Каннах.

У 2012 році Емілі Дек'єнн знялася в драмі бельгійського режисера Жоакіма Лафосса «Після кохання». Її героїня — молода жінка, сімейне життя якої складається невдало і приходить до трагічної розв'язки^[3]. За цю роль Емілі була удостоєна декількох національних і міжнародних премій, у тому числі нагороди конкурсу «Особливий погляд» в Каннах^[4] і призу за найкращу жіночу роль на фестивалі в Палм-Спрінгс.

Особисте життя

Емілі Дек'єнн виховує доньку Мію, яка народилася у 17 липня 2002 року^[5].

Фільмографія (вибіркова)

Емілі Дек'єнн з Жаном-П'єром Жене (2009).

Рік	Назва	Оригінальна назва	Роль
1999	Розетта	Rosetta	Розетта
2001	Братерство вовка	Le Pacte des loups	Маріанна
	Так, але…	Oui, mais…
2002	Домогосподарка	Une femme de ménage	Лаура
2003	Знайомтеся, Ваша вдова	Mariées mais pas trop	Лоранс
2004	Американець	L'Américain	Неллі
	Напарник	L'Équipier	Бріджит
	Міст короля Людовіка Святого	Le Pont du roi Saint-Louis	дона Клара
2005	Поки не стане надто пізно	Avant qu'il ne soit trop tard	Аурелія
	Сполучені штати Альбера	Les États-Unis d'Albert	Грейс Карсон
	Викрадачка	La Ravisseuse	Шарлотта
2006	Великий Мольн	Le Grand Meaulnes	Валентін
2007	По той бік звуку	Écoute le temps	Шарлотта
	У кожного своє кіно	Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiere s'eteint et que le film commence	плачуча жінка
2008	Шарлотта Корде	Charlotte Corday	Шарлотта Корде
2009	Я забув вам сказати	J'ai oublié de te dire	Марі
	Донька лінії метро	La Fille du RER	Жанна
2010	Зграя	La Meute	Шарлотта Массо
2012	Після кохання	À perdre la raison	Мюріель
	Перетин	La Traversée	Сара Арендт
2013	Мебіус	Möbius	Сандра
2014	Кохання на Різдво	Divin Enfant	Сара
	Не в його стилі	Pas son genre	Дженіфер
2017	До побачення там, нагорі	Au revoir là-haut	Мадлен Перикур
	З нами	Chez nous	Полін Дюез

Визнання

Нагороди і номінації Емілі Дек'єнн^[6]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Каннський кінофестиваль
1999	Приз за найкращу жіночу роль	Розетта	Перемога
2012	Приз програми Особливий погляд найкращій акторці	Після кохання	Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
1999	Найкраща акторка	Розетта	Номінація
2012		Після кохання	Номінація
Премія «Сезар»
2000	Найперспективніша акторка	Розетта	Номінація
2003		Домогосподарка	Номінація
2005	Найкраща акторка другого плану	Напарник	Номінація
2015	Найкраща акторка	Не в його стилі	Номінація
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
2001	Найкраща нова акторка	Братерство вовка	Перемога
Кінофестиваль в Палм-Спрінгс
2013	Приз ФІПРЕССІ найкращій акторці	Після кохання	Перемога
Премія «Маргітт»
2013	Найкраща акторка	Після кохання	Перемога
2015		Не в його стилі	Перемога
2018		З нами	Перемога
Премія «Люм'єр»
2015	Найкраща акторка	Не в його стилі	Номінація

Примітки

1. Festival de Cannes: Rosetta. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
2. Emilie DEQUENNE^{[недоступне посилання]} (англ.)(фр.)
3. Émilie Dequenne's Latest Unraveling [Архівовано 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
4. Cannes (27 травня 2012). Awards 2012. festival-cannes.fr. Cannes Film Festival. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
5. Biographie de Émilie Dequenne [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
6. Емілі Дек'єнн Повний перелік нагород на номінацій Емілі Дек'єнн [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Біографія Емілі Дек'єнн [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
• Емілі Дек'єнн на сайті IMDb (англ.)
• Емілі Дек'єнн на сайті All Movie Guide (англ.)
• Емілі Дек'єнн на сайті oKino.ua(рос.)

Біографії   Франція   Кінематограф