Еліза Сервеніус

Еліза Сервеніус
Країна	Швеція
Діяльність	військовослужбовиця

Еліза Сервеніус (швед. Elisa Servenius, уроджена Bernström, також відома як Johanna Servenius) — жінка, яка служила в шведській армії, переодягнувшись у чоловіка.

Нагороджена медаллю за хоробрість в бою (För tapperhet i fält), ставши першою і єдиною жінкою в Швеції, удостоєною цієї нагороди за хоробрість у битві на суші, у той час як Бріта Хагберг і Ганна Енгстен були нагороджені цією медаллю за хоробрість у морі.^[1]

Біографія

Битва при Ратані на картині невідомого художника

Згідно з дослідженнями істориків, Еліза до вступу в шлюб з рядовим королівського піхотного полку Бернгард Сервеніусом (Bernhard Servenius) працювала служницею. Коли її чоловік був призваний на російсько-шведську війну 1808-1809 років, вона пішла за ним, одягнена як чоловік. Брала участь у битві Slaget vid Sävar і в битві при Ратані. Її стать виявлено під час наступного переходу до міста Пітео, де вона збиралася в третій раз принести користь своїй вітчизні, беручи участь в черговій битві. Проте Еліза була звільнена з армії, але при цьому нагороджена шведською медаллю за хоробрість на суші (För tapperhet i fält).

Звіт про бойові заслуги Елізи Сервеніус склали і доповіли генерал Густав Вахтмейстер і адмірал Йохан Пуке: перший рекомендував призначити їй грошову винагороду, другий — удостоїти військової нагороди за битву при Ратані. Доповідь про подвиги Елізи Севеніус згадується в щоденниках шведської королеви Гедвіги Єлизавети Шарлотти Гольштейн-Готторпської, де Еліза названа амазонкою.^[2]

Чоловік Елізи у боях був полонений і звільнений з російського полону в 1810 році. Після цього вони возз'єдналися в Стокгольмі і разом пішли за полком Бернхарда у Штральзунд шведської Померанії.

Пам'ять

• Еліза Сервеніус стала одним з персонажів історичного роману Б'єрна Холма «Affairen vid Ratan» (2003), де вона представлена як Катрін Сервеніус.^[3]
• Під ім'ям Катрін Сервеніус вона також є головною фігурою пісні з альбому Korpkvädet (2009) шведської групи Ultima Thule.^[4]
• Історія Елізи лягла в основу театральної п'єси «1809 i kärlek & krig» Томаса Андерссона (Thomas Andersson), режисер Олле Торнквіст (Olle Törnqvist), представленої в театрі Norrbottensteatern в 2009 році.^[5]

Література

• Isaaksson, Eva. Hän Lottansa vei mukanaan. Translated into Swedish as Så följde hon trogen och käck armén, trans. Tatiana Sundgren. Helsingfors: Rauhankirjat: 1993. (фін.)
• Johansson, Christer. Kvinnorna och kriget. Soldathustrur, markententerskor och kvinnliga krigare.

Посилання

• Servenius

Примітки

1. Marianne Söderberg: När berättelsen lever och andas, Norrbottens Kuriren, 09-03-21. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2019.
2. Cecilia af Klercker (översättning och redigering): Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok, band VIII (P.A. Norstedt & Söners förlag 1942)
3. Carl Johan Gardell: Underhållande historisk skröna i Svenska Dagbladet 2003-10-05. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
4. Texten till Ultima Thules "Katrin Servenius" på vikingarock.se. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 17 червня 2019.
5. Sara Granath: "1809 i kärlek & krig. Detaljrikedomen gör krigshistorien intressant" i Svenska Dagbladet 2009-04-07. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 17 червня 2019.