У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Венсан.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Венсан.
Еле́н Венса́н (фр. Hélène Vincent, справжнє ім'я — Жослі́н Еле́н На (фр. Jocelyne Hélène Nain)[4]; 9 вересня 1943, Париж, Франція) — французька акторка театру, кіно та телебачення, театральна режисерка. Лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 1989 року в категорії за найкращу жіночу роль другого плану
.
Біографія
Елен Венсан народилася 9 вересня 1943 року в Парижі. Її справжнє ім'я — Жослін Елен На, прізвище Венсан узяла після шлюбу з французьким актором і режисером Жаном-П'єром Венсаном[5]. Після навчання акторській майстерності на курсі Раймонда-Жирара[4] більшу частину життя Елен присвятила театральній сцені: грала в постановках за творами Г. Ібсена, В. Шекспіра, А. Стріндберга, працювала з такими театральними режисерами, як Патріс Шеро, Бернар Собель та своїм чоловіком Жаном-П'єром Венсаном.
Елен Венсан дебютувала в кіно наприкінці 1960-х років роллю в драмі режисера Рене Алльо «П'єр і Поль» (1969), де вона з'явилася в образі Мішель. А через три роки вона, продовжуючи співпрацювати з Алльо, з'явилася в його наступному фільмі — історичній драмі «Французькі кальвіністи». У цей же період акторка грала разом з П'єром Рішаром і Філіппом Нуаре в комедії «Хмара в зубах», військовій драмі «Нехай розпочнеться свято», з Мішелем Пікколі в драмі Етьєна Перр'є «Неминуча жертва», а також серіалах «Панове присяжні засідателі», «Жінки біля моря» та «Нічні лікарі».
Справжнім творчим проривом в кінокар'єрі Елен Венсан стала роль Мадам Маріель Ле Кенуа в комедії режисера Етьєна Шатільє «Життя — це довга щаслива річка», що вийшла на екрани на початку 1988 року. Фільм мав величезний успіх, і був номінований на кінопремію «Сезар» в 7-ми категоріях. Елен Венсан здобула нагороду за найкращу роль другого плану.[6] Вона була номінована на цю нагороду і в 1992 році за роль в драмі Андре Тешіне «Я не цілуюся», і в 2013 році за головну роль у стрічці Стефана Брізе «За декілька годин до весни».
За свою творчу кар'єру Елен Венсан зіграла ролі у понад 70-ти кіно-, телефільмах та серіалах. Серед її робіт в кіно ролі у фільмах Кшиштофа Кесльовського «Три кольори: Синій» (1993), драмі «Моє життя в рожевому кольорі» (1997) Алена Берліне, комедії Альбера Дюпонтеля «Узаперті», комедії «Трезор» режисерів Клод Беррі і Франсуа Дюпейрона та інших.
У 2010-х роках Елен Венсан з'явилася в комедії Сільвена Шоме «Мій Аттіла Марсель» (2013), фільмах Олів'є Накаша та Еріка Толедано «Самба» (2014) та «1+1=Весілля» (2017), та в «Афері доктора Нока» (2017) Лоррейн Леві, який вийшов в український прокат у листопаді 2017[7].
Особисте життя
У Елен Венсан є син Тома Венсан, нині відомий французький режисер, сценарист і актор.[5]
Фільмографія
Ролі Елен Венсан у кіно та на телебаченні
Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
1969 |
ф |
Пьер і Поль |
Pierre et Paul |
Мішель
|
1972 |
ф |
Французькі кальвіністи |
Les camisards |
Катрін де Вергнас
|
1974 |
ф |
Хмара в зубах |
Un nuage entre les dents |
мати сімесйства
|
1974—1986 |
с |
Панове присяжні засідателі |
Messieurs les jurés |
Мішлін Саура
|
1975 |
ф |
Нехай розпочнеться свято |
Que la fête commence... |
мадам де Сен-Симон
|
1977 |
ф |
Неминуча жертва |
La Part du feu |
вдова
|
1978—1986 |
с |
Нічні лікарі |
Médecins de nuit |
|
1979 |
ф |
Вест-Індія |
West Indies |
соціальний працівник
|
1979 |
с |
Жінки біля моря |
Les dames de la côte |
Люсі
|
1979 |
ф |
Школу закінчено |
L'école est finie |
мадам Віллебуа
|
1980 |
ф |
Коктейль Молотова |
Cocktail Molotov |
жінка дипломата
|
1980 |
тф |
Марія |
Marie |
Агата, консьєржка
|
1980 |
тф |
Облава |
La traque |
дружина Шену
|
1982 |
тф |
Едуард II |
Edward II |
королева Ізабелла
|
1982 |
тф |
Відвези мене в театр: Ігриста річка |
Emmenez-moi au théâtre: Le fleuve étincellant |
леді Сибіл Гестон
|
1983 |
тф |
Віші танцює |
Vichy dancing |
|
1985 |
тф |
Віші танцюють |
Le deuxième couteau |
Арлетт Олів'є
|
1988 |
ф |
Життя — це довга спокійна річка |
La vie est un long fleuve tranquille |
мадам Маріель Ле Кенуа
|
1988 |
с |
Холодний піт |
Sueurs froides |
жінка Жака
|
1989 |
ф |
Чоловіки, дружини, коханці |
Les maris, les femmes, les amants |
Одетта
|
1990 |
ф |
Деде |
Dédé |
Івонн, мати
|
1990 |
с |
S.O.S. відсутній |
S.O.S. disparus |
|
1990 |
тф |
Сніданок в Сусцейраку |
Le déjeuner de Sousceyrac |
Ернестіна
|
1991 |
ф |
Я не цілуюся |
J'embrasse pas |
Евелін
|
1992 |
тф |
Джо і Мілу |
Jo et Milou |
Сара
|
1992 |
ф |
Парад ідіотів |
Le bal des casse-pieds |
Марі Поль
|
1993 |
ф |
Божевільний день у матінки |
Une journée chez ma mère |
Беатріс, мати Шарлотти
|
1993 |
ф |
Інстинкт ангела |
L'instinct de l'ange |
мати Анрі
|
1993 |
ф |
Три кольори: Синій |
Trois couleurs: Bleu |
журналістка
|
1994 |
ф |
Погано гасять пожежі |
Des feux mal éteints |
Жанна
|
1994 |
тф |
Симон Таннер |
Simon Tanner |
мадам
|
1995 |
с |
Річка надії |
La rivière Espérance |
Аньєс Ломбар
|
1995 |
ф |
Том зовсім самотній |
Tom est tout seul |
мати Тома
|
1996 |
ф |
Берні |
Bernie |
мадам Клермон, мати Берні
|
1996 |
ф |
Останній спів |
Le dernier chant |
Луїза Фаварт
|
1996 |
ф |
Вдалий удар |
Lucky Punch |
Жозефіна
|
1997 |
с |
Жозефіна: Ангел-охоронець |
Joséphine, ange gardien |
Женев'єва Бомон
|
1997 |
тф |
Дочки власника винного складу |
Les filles du maître de chai |
Люсі
|
1997 |
ф |
Моє життя в рожевому кольорі |
Ma vie en rose |
Елізабет
|
1998 |
с |
Граф Монте-Крісто |
Le comte de Monte Cristo |
Елоїза де Вільфор
|
1998 |
кф |
День матері |
La fête des mères |
|
1999 |
ф |
Домашня в'язниця |
Prison à domicile |
Норма Клар
|
2000 |
ф |
Антильські острови на Сені |
Antilles sur Seine |
Елізабет Совер
|
2000 |
ф |
Що робили жінки, коли чоловік гуляв на Місяці? |
Que faisaient les femmes pendant que l'homme marchait sur la lune? |
Естер Кесслер
|
2001 |
с |
Біль в дупі |
L'emmerdeuse |
Мадо Лафарж
|
2001 |
тф |
Краса на землі |
La beauté sur la terre |
Мартіна
|
2001 |
ф |
Сонце вище хмар |
Le soleil au-dessus des nuages |
Віржині
|
2002 |
тф |
Будинок під час бурі |
Une maison dans la tempête |
Веро
|
2003 |
тф |
Тривога: капризи кохання |
L'emmerdeuse: Les caprices de l'amour |
Мадо Лафарж
|
2003 |
с |
Дитячий центр |
La maison des enfants |
Соланж Моньє
|
2005 |
с |
Секс у великому Парижі |
Clara Sheller |
мати JP
|
2005 |
ф |
Маршрути |
Itinéraires |
Деніз Шартьє
|
2005 |
с |
Прокляті королі |
Les rois maudits |
дама Еліабель де Крессей
|
2005 |
ф |
Сен-Жак... мечеть |
Saint-Jacques... La Mecque |
сестра
|
2006 |
ф |
Узаперті |
Enfermés dehors |
мадам Дюваль
|
2006 |
ф |
Уперті |
Les irréductibles |
Джейн
|
2007 |
с |
Що таке добре, що таке погано |
Fais pas ci, fais pas ça |
Bonne maman
|
2008 |
тф |
Нові життя |
De nouvelles vies |
Франсуаза
|
2009 |
с |
Загадкові вбивства Агати Крісті |
Les petits meurtres d'Agatha Christie |
Крістін
|
2009 |
с |
Спецрозслідування |
Enquêtes réservées |
Мадлен Дебост
|
2009 |
тф |
Любов до смерті |
Mourir d'aimer |
директорка ліцею
|
2009 |
ф |
Трезор |
Trésor |
Надін
|
2010—2011 |
с |
Закон Бартолі |
La loi selon Bartoli |
Евелін Ламбер
|
2010 |
тф |
35 кілограмів надії |
35 kilos d'espoir |
Шарлотта
|
2010 |
ф |
Струмочки |
Les petits ruisseaux |
Ліз
|
2011 |
тф |
Резиденція |
La résidence |
Одетт Ноде
|
2012 |
ф |
Декілька годин весни |
Quelques heures de printemps |
Іветт Еврар
|
2013 |
ф |
Мій Аттіла Марсель |
Attila Marcel |
тітка Анна
|
2014 |
кф |
15 франків, квітів і трусиків |
15 francs, des fleurs et une culotte |
жінка Анатоля
|
2014 |
тф |
Знайдіть Джульєтту |
La trouvaille de Juliette |
La Taupe
|
2014 |
тф |
Перше літо |
Le premier été |
Мадлен
|
2014 |
ф |
Самба |
Samba |
Марсель
|
2015 |
тф |
Капітан Марло: Філіпп Мір |
Capitaine Marleau: Philippe Muir |
Бланш Мір
|
2015 |
ф |
Удачі, Алжире! |
Good Luck Algeria |
Франсуаза
|
2015 |
тф |
Оголошення |
L'annonce |
Жаклін
|
2015 |
ф |
Шукаю Ромера |
Looking for Rohmer |
|
2015 |
ф |
Запах мандарина |
L'odeur de la mandarine |
Емілі
|
2016 |
ф |
Маленький мешканець |
орендар |
|
2017 |
ф |
Марі-Франсін |
Marie-Francine |
Аннік Леґе
|
2017 |
ф |
1+1=Весілля |
Le sens de la fête |
мати П'єра
|
2017 |
ф |
Афера доктора Нока |
Knock |
вдова Пон
|
2017 |
ф |
Альтернативна опіка |
Garde alternée |
|
2017 |
ф |
Сонце в моїх очах |
Du soleil dans mes yeux |
Ніколь
|
2019 |
ф |
З божої волі |
Grâce à Dieu |
Оділь Дебор, мати Франсуа
|
Визнання
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Генеалогія та некрополістика |
|
---|
| Тематичні сайти |
|
---|
| Словники та енциклопедії |
|
---|
| Довідкові видання |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|