Едіт Скоб

Едіт Скоб
фр. Édith Scob
Едіт Скоб. Лютий 2013 року
Ім'я при народженні	Едіт Скобельцина
Дата народження	21 жовтня 1937(1937-10-21)[1][2]^[…]
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	26 червня 2019(2019-06-26)[4][5]^[…]  (81 рік)
Місце смерті	Париж[4] або XI округ Парижа, Париж[7]
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Роки активності	1958 — наш час
IMDb	ID 0778568
Едіт Скоб у Вікісховищі

Еді́т Скоб (фр. Édith Scob; 21 жовтня 1937(19371021), Париж, Франція — 26 червня 2019) — французька театральна та акторка кіно і телебачення. Дворазова номінантка на здобуття кінопремії «Сезар» (у 2009 і 2013 роках) в категорії Найкраща акторка другого плану .

Біографія

Едіт Скоб онука російського генерала Добровольчої армії Володимира Скобельцина^[ru][8]. У 1976-у році, разом з чоловіком — композитором Жоржем Апергісом, створила в містечку Баньоле під Парижем експериментальну Майстерню театру і музики (ATEM). Активно знімається на телебаченні.

Кар'єра в кіно

Як акторку Едіт Скоб відкрив кінорежисер Жорж Франжю (Головою об стіну, 1958, Очі без обличчя, 1959). Згодом її запрошували у свої фільми Луїс Бунюель, Андре Кайят, Жак Ріветт, Ів Буассе, Жульєн Дювів'є, Анджей Жулавський, Рауль Руїс, Жан-Поль Раппно, Педру Кошта, Патріс Леконт, Леос Каракс, Олів'є Ассаяс, П'єр Рішар, Крістоф Ганс, Габріель Агійон та інші відомі кінорежисери.

Фільмографія (вибіркова)

Загалом фільмографія Едіт Скоб нараховує понад 100 кіно-, телефільмів та серіалів, у яких вона знімалася^[9].

• 1957 — Людина в непромокальному плащі / L'Homme à l'imperméable
• 1958 — Головою об стіну / La Tête contre les murs
• 1960 — Очі без обличчя / Les Yeux sans visage
• 1961 — Убивця з телефонного довідника / L'assassin est dans l'annuaire
• 1962 — Спекотний суд / La Chambre ardente
• 1962 — Човен Еміля / Le Bateau d'Émile
• 1965 — Самозванець Тома / Thomas l'imposteur
• 1966 — Жанна на багатті / Jeanne au bûcher — Жанна д'Арк
• 1969 — Чумацький шлях / La Voie lactée
• 1972 — Стара діва / La Vieille Fille
• 1976 — Акробат / L'Acrobate
• 1977 — Кожному своє пекло / À chacun son enfer
• 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
• 1983 — Убивче літо / L'été meurtrier
• 1989 — Радіо Ворон / Radio Corbeau
• 1991 — Мріяти не шкідливо / On peut toujours rêver
• 1991 — Коханці з Нового мосту / Les Amants du Pont-Neuf
• 1993 — Психи на волі / La Cavale des fous
• 1995 — Світ знизу / Casa de Lava
• 1999 — Віднайдений час / Le Temps retrouvé
• 1999 — Вірність / La Fidelite
• 2001 — Сильні душі / Les Âmes fortes
• 2001 — Братство вовка / Le Pacte des loups — графиня де Моранжья
• 2001 — Відок / Vidocq — Сільвія, власниця бордель
• 2002 — Бригада по-французьки / La Mentale
• 2003 — Щасливої дороги! / Bon Voyage — мадам Арбісот
• 2003 — Той день / Ce jour-là
• 2005 — Безіменний палець / L'Annulaire
• 2007 — Кадрове питання / La Question humaine
• 2008 — Літній час / L'heure d'été
• 2008 — Я тебе з'їм / фр. Je te mangerais
• 2012 — Корпорація «Святі мотори» / Holy Motors'
• 2013 — Наприклад, Електра / Par exemple, Électre
• 2014 — Інша Боварі / Gemma Bovery — мадам де Брессіньї
• 2015 — Сім'я в оренду / Une famille à louer — мадам Деляланд
• 2016 — Майбутнє / L'avenir — Іветта

Робота в театрі

У театрі Едіт Скоб працювала з Антуаном Вітезом, Клодом Режі, Люком Бонді та ін., грала в п'єсах Шекспіра, Мольєра, Ібсена, Чехова, С. Беккета, Ж. Ануя, Томаса Бернгарда. Виступала як режисер (Молодець Марини Цветаєвої на Авіньйонському фестивалі (1993), та ін.).

Визнання

Нагороди та номінації Едіт Скоб^[10]

Рік	Категорія/Нагорода	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
2009	Найкраща акторка другого плану	Літній час	Номінація
2013		Корпорація «Святі мотори»	Номінація

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1061564967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
4. Mort de l'actrice Edith Scob, un visage familier du cinéma — 2019.
5. GeneaStar
   d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
6. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
   d:Track:Q83365652
7. Fichier des personnes décédées mirror
   d:Track:Q100324112
8. Edith Scob: des yeux saphir et… un visage, sur Cinécinéma Classic [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](фр.)
9. Edith Scob: Sa filmographie (films et séries) [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
10. Нагороди та номінації Едіт Скоб на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Едіт Скоб на сайті IMDb (англ.)
• Едіт Скоб на сайті AlloCiné (фр.)

Біографії   Франція   Театр   Кінематограф