Е́ванстон (англ.Evanston) — місто (англ.city) в США, в окрузі Кук штату Іллінойс. Передмістя Чикаго, розміщене за 19 км на північ від його центру. Населення — 78 110 осіб (2020). Межує з озером Мічиган.
Перші європейці оселилися тут 1836 року. Поселення спочатку французькі емігранти назвали Гросс-Пойнт (фр.Grosse Pointe), а з 1850 року — Ріджвіль (англ.Ridgeville). У 1857 році частина міста Ріджвіль була відокремлена під назвою Еванстон на честь померлого губернатора Джона Еванса. Статус міста Еванстон отримав 1863 року, був позбавлений його в 1869, але знову отримав 1892 року після приєднання селища Південний Еванстон.[4] Межі Еванстона 1892 року подібні до сучасних.
1855 року в Еванстоні відкрився Північно-Західний університет, дозвіл на роботу якого видали чотирма роками раніше. Одним із дев'яти засновників був доктор Джон Еванс, який заробив значну суму грошей через інвестиції в залізниці. Офіційно назву міста з Ріджвілль на Еванстон змінили законодавчі органи Іллінойсу в 1857 році. Вулиця Девіс-стріт стала комерційним центром через розташування залізничної станції між Чикаго та Мілвокі.[5]
Під час громадянської війни жителі Еванстона виступили різко проти Конфедерації та рабовласництва. Багато чоловіків вирушили на фронт, а жінки збирали підписи за скасування рабства після декларації Авраама Лінкольна про емансипацію.[5]
Після війни в місті почалося різке зростання населення, частково за рахунок міграції з Чикаго. Однією з причин міграції була Велика чиказька пожежа, хоча деякі просто переселялися через несприятливу воєнно-промислову атмосферу в місті. Скасування рабства вплинуло на переселення афроамериканців, кількість яких зросла з 2 у 1860 році до 129 у 1880-му. Чорношкірі оселялися в місті для пошуку роботи. Більшість із них ставала різноробами чи домашніми робітниками.[5]
З 1858 по 1972 рік Еванстон належав до числа так званих «сухих спільнот», у яких не виробляли і не продавали алкоголь. З 1972 року алкоголь дозволили продавати в ресторанах і готелях, а з 1984 — взагалі в місті.[6]
Адміністрація
Адміністративно Еванстон поділяється на 9 районів (англ.wards), від кожного з яких обирається член міського управління. З 2009 року мером є Елізабет Тіздаль, яка на виборах отримала 62,1% голосів виборців.[7]
Раніше населення Еванстона активно підтримувало Республіканську партію. Засновником Іллінойської Республіканської партії був Джон Еванс, на честь якого назване місто. Проте з 1960-х років у місті зростає підтримка демократів, які зараз перемагають практично на всіх виборах.
Розростання Еванстона було б неможливим без транспортного зв'язку з Чикаго. Засновники Північно-Західного університету добилися того, що 1855 року на залізниці між Чикаго та Мілвокі з'явилася зупинка на території університету. Зростанню економіки міста сприяв трамвай, що сполучав Чикаго і Еванстон до 1935 року.[8]
Еванстон має зручні транспортні зв'язки з навколишніми містами. Фіолетова лінія Чиказького метрополітену має сім станцій в Еванстоні. Лінія Union Pacific/North Line електрички Metra також має три станції в Еванстоні, сполучаючи його з Чикаго з одного боку і з Кеношею та Вокеґаном з другого.
В Еванстоні діють автобусні маршрути компанії CTA (93, 201, 205, 206) та компанії Pace (208, 213, 215[9],250).[10]
На багатьох вулицях облаштовано велосипедні доріжки.
Серед важливих вулиць і центрів Еванстона виділяються:
Центр (англ.Downtown) — район навколо станції Metra на Девіс-стріт та відповідної станції метро,[11] включає в себе Північно-Західний університет. В центрі є сотні фірм,[12] декілька багатоповерхових офісних будівель, три традиційні торговельні райони, 18-екранний кінотеатр та понад 85 ресторанів.
Центральна вулиця (англ.Central Street) — найпівнічніша з основних вулиць міста,[13][14] має велику кількість магазинів, у тому числі сувенірних, і ресторанів.[15]
Вулиця Демпстер (англ.Dempster Street) — містить станцію метро, близько 60 магазинів,[16] багато з яких дрібні. Серед них є пекарня Bagel Art, вегетаріанське кафе Blind Faith, мексиканський магазин, дитячий бутік, піцерії та студія звукозапису SPACE.[17]
Головна вулиця (англ.Main Street) — південна вулиця центру. Містить станцію Metra та відповідну станцію метрополітену. На Мейн-стріт також розміщено багато крамничок і ресторанів.[18]
Згідно з переписом 2010 року[19], в місті мешкало 74 486 осіб у 30 047 домогосподарствах у складі 15 621 родини. Густота населення становила 3686 осіб/км². Було 33 181 помешкання (1642/км²).
До двох чи більше рас належало 3,8 %. Частка іспаномовних становила 9,0 % усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 19,3 % — особи до 18 років, 68,5 % — особи у віці 18—64 років, 12,2 % — особи у віці 65 років і старші. Медіана віку мешканця становила 34,3 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 91,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років і старших — 88,0 чоловіків також понад 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 106 904 долари США (медіана — 70 041), а середній дохід на одну сім'ю — 147 392 долари (медіана — 104 904). Медіана доходів становила 68 381 долар для чоловіків та 52 381 долар для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 13,4 % осіб, у тому числі 10,4 % дітей у віці до 18 років та 6,4 % осіб у віці 65 років і старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 36 783 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 36,6 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 17,0 %, фінанси, страхування та нерухомість — 8,4 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 7,7 %.
Перепис 2000 року
За переписом 2010 року, населення Еванстона становить 74 486 осіб. Також у місті загалом нараховується 30 047 домогосподарств і 15 621 сімей. Густота населення становить 3687,4/км².
19,3 % населення міста — особи віком до 18 років; 16,8 % — від 18 до 24 років; 27,8 % — від 25 до 44 років; 24,0 % — від 45 до 64 років і 12,2 % — 65 років і старші. Медіанний вік населення — 34,3 року. Відсоток жіночого населення — 52,36 % загалом і 53,2 % серед осіб у віці понад 18 років.
Медіанний дохід на домогосподарство — $60 033, на сім'ю — $102 706. Середній дохід на душу населення — $40 732. Близько 6,4 % сімей та 12,1 % населення живуть за межею бідності.
У місті є вулиці — Головна (англ.Main Street) майже на два кілометри південніше від центру міста та Центральна (англ.Central Street), яка є однією з найпівнічніших. При цьому обидві назви мають історичне пояснення: Main Street була однією з основних вулиць села Південний Еванстон, а Central Street проходила по центру села Північний Еванстон. Певний час Main Street носила ім'я Авраама Лінкольна, але після об'єднання двох частин Еванстона назву змінили назад, оскільки в Північному Еванстоні вже була вулиця Лінкольна.[5]
↑Newton Bateman & Paul Selby, ред. (1917). Evanston. Historical Encyclopedia of Illinois. Т. 1. Chicago: Munsell Publishing Co. с. 160. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 14 грудня 2008.
↑ абвгдThis is Evanston. A Guide to History, Government, Education and Community Services — League of Women Voters of Evanston
↑Foerstner, Abigail. «Evanston liquor store to close door on era.» Chicago Tribune. July 6, 1984. p. NS-1.
↑Hartong, Jason (11 червня 2008). Evanston's Central Street. Chicago North Shore Home & Beyond. Архів оригіналу за липень 8, 2011. Процитовано 13 грудня 2008.
↑Evanston, Ill.. The Encyclopedia Americana. Т. X. 1918. с. 593. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 8 січня 2009. It is really a residential suburb of Chicago, and called "City of Churches."
↑Green, Caryn (January 2009). Welcome to Heavenston. North Shore Magazine. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 8 січня 2009.
.svg)
.svg){kind=small}
