У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Дубовик.
|Мова творів = |Діти= |Примітки= |Дата смерті = |Рід діяльності = |Місце смерті =
Михайло Тадейович Дубовик (29 грудня 1900, село Межиріч (нині Лебединський район Сумської області) — 7 липня 1941 Київ) — український поет, батько українського художника Олександра Дубовика.
Біографія
Народився 29 грудня 1900 року в селі Межиріч. У 1919 році потрапив в денікінську армію, з якої дезертував до червоної армії.
Закінчив Запорізьку педагогічну школу у 1921 році. Поступивши в Дніпропетровський інститут народної освіти не зумів завершити його одразу, де відрахований у 1924 році та потім відновлений. У 1927 році завершив навчання в інституті. Працював викладачем, журналістом у дніпропетровських та київських періодичних виданнях: «Зірка», «Майбутня зміна», «Зоря». Автор чотирьох поетичних збірок «Вежі», «Змагання» (1930), «Тепловій» (1940), «Багряний листопад» (1941)[1].
Належав до літературної організації «Плуг».
25 червня 1941 року арештований радянськими спецслужбами, та звинувачуваний у поширенні листів контрреволюційного фашистського-терористичного характеру українським письменникам. Разом з тим, його звинувачено в участі у 1917 році в «націоналістичній організації» Просвіта, в якій він займався поширенням літератури. Свої звинувачення заперечив:
| Ніколи я не писав ніяких антирадянських листів і нікому не посилав. Ніколи ні до яких контрреволюційних партій і організацій не належав.
|
Розстріляний 7 липня 1941 року.
Постановою судової колегії в кримінальних справах Верховного суду СРСР від 28 вересня 1955 року реабілітований посмертно. 1957 року вийшла збірка віршів «Вибрані поезії».
Примітки
Посилання
Література
- Адельгейм Є. На стику [творчість М. Дубовика] // Життя і революція. 1930. № 11–12
- Скульський Г. Без листя // ЛГ. 1940, 6 верес.
- Шапоренко В. Живе слово поета // Вітчизна. 1958. № 9.
