PROFILBARU.COM

Домашня симфонія (Symphonia Domestica), тв. 53, це симфонічна поема для великого оркестру за Ріхарда Штрауса. Твір є музичним відображенням безпечного сімейного життя, яке так цінувалося самим композитором і, таким чином, гармонійно передає щоденні події із сімейного життя.

Історія створення

У 1898 році Штраус став головним диригентом Королівської опери в Берліні. Саме в цей момент у його житті композитор зацікавився своєю особистою історією. «Домашня симфонія» була задумана як продовження іншого автобіографічного твору — симфонічної поеми «Життя героя» (Ein Heldenleben). Штраус говорив: «моя наступна симфонічна поема представлятиме день мого сімейного життя. Твір почасти ліричний, почасти гумористичний — потрійна фуга поєднає разом тата, маму і дитина».

Він працював над п'єсою до 1903 року, закінчивши її напередодні Нового року, в Шарлоттенбурзі.

Склад оркестру: пікколо, 3 флейти, 2 гобоя, гобой-Амур, англійський ріжок, кларнет-піколо, 3 кларнета (1 & 2 В B♭♭, 3), бас-кларнет в B♭♭, 4 фагота, контрафагот, 4 саксофони (сопрано, альт, баритон, бас), 8 валторн в f, 4 труби в F і C, 3 тромбона, туби, литаври, тенор барабан, бас-барабан, трикутник, тарілки, антикварні тарілки, бубни, дзвіночки, 2 арфи, і струнні.

Структура

Файл:Richard-strauss-and-pauline-and-franz-1910.jpg

Штраус, його дружина і син, 1910

Програма твору відображає простоту художнього образу. Експозиція представляє всю розширену гаму сім'ї (включаючи тьоть і дядь), після чого чутно лише батьків із дитиною. Наступний розділ являє собою тричастинне Адажіо, що змальовує діяльність чоловіка. Коли годинники пробили 7 ранку — вступає фінал.

I. Експозиція першої групи тем

Тема чоловіка (Фа мажор)

$\relative c { \clef bass \key f \major \time 2/4 c,16( a' f8) c-. d-. e-. f-. g-. gis-. a16( d c g f'8) e16-. d-. bes'4-- a-- }$

(a) Легка (gemächlich)

$\relative c' { \clef treble \key f \major \time 2/4 d4.( c'8 d2~ d) a4.( fis'8 a2 g) }$

(b) Задумлива (träumerisch)

$\relative c'' { \clef treble \key f \major \time 2/4 \partial 16*4 g16( aes c bes g4) }$

(c) Непривітна (mürrisch)

$\relative c'' { \clef treble \key f \major \time 2/4 \partial 8*3 gis8( b e16 gis b2~ b8) e,( gis b16 e gis2~ gis8) b( a fis e) b16( cis gis8 fis16 e a2~ a8 cis b a16 gis) gis4 }$

(d) Полум'яна (feurig)

Теми жінки (Сі мажор):

$\relative c'' { \clef treble \key b \major \time 2/4 \partial 16*2 dis'16( fis, b8) g16( b, d8) ais'16->( gis fis,4) }$

(a) Весела (sehr lebhaft)

$\relative c'' { \clef treble \key b \major \time 2/4 e16( dis) dis( cis) ais'8-> gis16-> fis-> b2-> }$

(b) Grazioso

Тема дитини (ре мінор):

$\relative c' { \clef treble \key d \minor \time 2/4 \partial 4*1 a4( d2~ d4 e cis2) a4( f'~ f2 g a b) }$

Tranquil (ruhig)

II. Скерцо

$\relative c' { \clef treble \key d \major \time 3/8 a'8 d16-. e-. cis-. a fis'4.-.( a16 g fis g e fis d8) }$

Щастя батьків. Гра дитини.

$\relative c'' { \clef treble \key g \minor \time 6/8 \partial 8*1 <d bes>8( <c a>4 <bes g>8 <a fis>4 <c a>8 <bes g>4 <a d,>8 <g bes,>4 <bes g,>8 <a c,>4) <g bes,>8( <fis a,>8. <g bes,>16 <a c,>8 <g bes,> <bes d> <d g,> <bes' bes,> <a c,> <g cis,>) <f d> }$

Колискова [цитата із твору Ф. Мендельсона Op.19b, No. 6 «Venezianisches Gondellied»] (Годинник б'є сім ударів).

III. Адажіо: Дія і мислення. Сцени кохання. Мрії і турботи (годинник б'є сьому ранку)
IV. Фінал: Пробудження і весела суперечка (подвійна фуга). Радісна плутанина.

$\relative c { \clef bass \key f \major \time 2/4 c,8 f16 g e c a'8 d-> c4-> f,16 g a4. f16 g a4. f16 g a8 a16 bes c8 c16 d e8 }$

I. Тема

$\relative c'' { \clef treble \key b \minor \time 2/4 \partial 16*2 fis'16 e e d d cis cis e d cis ais b fis d b ais a gis e'4. g,16-> fis-> d'4.-> }$

II. Тема

Прем'єра

Прем'єра твору відбулася в 1904 році у Карнегі-Хол, спочатку була запланована на 9 березня, але була перенесена на 21 березня. Штраус провів з оркестром 15 репетицій.

Виступ пройшов з великим успіхом, і прем'єру було повторено в Нью-Йоркському торговому залі 16 і 18 квітня в присутності майже 6 тисяч осіб, за що автор отримав гонорар у розмірі $1000. Преса критикувала композитора за комерціалізацію сакрального мистецтва, проте Штраус відповів, що: «справжнє мистецтво облагороджує цей зал, і солідна плата для дружини і дитини — це не ганьба навіть для художника».

Дискографія

Диригент	Оркестр	Рік
Юджин Орманді	Філадельфійський оркестр	1938
Карл Шуріхт	Оркестр оперного театру Ла Скала, Мілан	1941
Ріхард Штраусс	Віденський філармонічний	1944
Вільгельм Фуртвенглер	Берлінський філармонічний оркестр	1944
Ріхард Штраусс	?	1947
Франц Конвічний	Державний оркестр Дрездена	1956
Клеменс Краусс	Віденський філармонічний	1952
Фріц Райнер	Чиказький симфонічний оркестр	1956
Джордж Селл	Клівлендський оркестр	1957
Димітріс Мітропулос	Віденський філармонічний оркестр	1957
Зубін Мета	Лос-Анджелесі філармонічний оркестр	1968
Рудольф Кемпе	Staatskapelle Дрезден	1972
Герберт фон Караян	Оркестр Берлінської філармонії	1973
Лорін Маазель	Оркестр Віденської філармонії	1983
Зубін Мета	Оркестр Берлінської філармонії	1985
Нееме Ярві	Шотландський національний оркестр	1986
Жерар Шварц	Оркестр Сіетлу	1988
Edo de Waart	Оркестр штату Міннесота	1990
Wolfgang Sawallisch	Філадельфійський оркестр	1993
Лорін Маазель	Оркестр Баварського радіо	1995
Андре Превін	Віденський філармонічний оркестр	1995
Владімір Ашкеназі	Чеський філармонічний оркестр	1997
Девід Зінман	Цюрих оркестр Тонхалле	2002
Антоні Віт	Веймарський державний оркестр	2009
Марек Яновський	Rundfunk-Sinfonieorchester, Берлін	2015

Існує також версія для двох фортепіано, яку записали Марта Аргерих і Олександр Рабінович у 1995 році на студії teldec.

Джерело

Передмова до видання Ернста Краузе.

Література

Mathias Hansen (Hrsg.): Richard Strauss. Die Sinfonischen Dichtungen (Taschenbuch) Bärenreiter 2003, ISBN 978-3-7618-1468-0 (нім.)
Gottfried Eberle: Sinfonia domestica für großes Orchester, in: Konold, Wulf (Hg.): Lexikon Orchestermusik Romantik, Bd.3. Mainz u.a., 1989 (нім.)