«Довгі заручини» (фр. Un long dimanche de fiançailles, англ. A Very Long Engagement) — французька військова мелодрама режисера Жана-П'єра Жене, що вийшла на екрани у 2004 році. Екранізація однойменного роману Себастьєна Жапрізо.
Фільм був представлений на премію «Оскар» у номінаціях найкраща операторська робота та найкраща робота художника. Окрім того, стрічка стала п'ятикратним лауреатом премії «Сезар» та цілого ряду інших нагород.
Сюжет
В Першу світову війну, під час битви на Соммі, п'ятеро французьких солдатів потрапляють під трибунал за звинуваченням у навмисному нанесенні собі травм через страх перед ранковою атакою. Трибунал засуджує усіх п'ятьох до смертної кари, і їх викидають на нейтральну смугу між двома лініями фронту — біля аванпосту «Бінго в сутінках». Після цього про всіх п'ятьох нічого не відомо. В послідовності появи цих солдат на екрані і їх короткої «військової біографії» виникає п'ятий за рахунком солдат зі своєю історією — це Манек, наречений головної героїні фільму, чарівної кульгавої Матільди, яка не вірить у те, що її коханий помер. Її серце говорить їй протилежне. Після закінчення війни Матільда проводить своє власне розслідування, поступово дізнаючись, що насправді відбулося в цей день біля «Бінго в сутінках».
Творці фільму
У ролях
Зауваження
- Під час фільму Манек декілька разів вибиває (на дзвоні, на скелі, а потім на дереві на нейтральній смузі) літери «МММ». Ці літери означають «Манек кохає Матільду» (Manech aime Mathilde) — у французькій мові слово «aime» вимовляється так само, як літера «M».
- «Довгі заручини» — друга спільна робота Жана-П'єра Жене та Одрі Тоту після відомої «Амелі». Цьому факту фільм зобов'язаний своїм неофіційним теглайном — «Амелі йде воювати». Офіційний теглайн фільму — «Ніколи не відпускай».
- Згідно з прийнятою у Франції програмою підтримки національного кінематографу картина Жене отримала великі субсидії в національному центрі кінематографії. Видавцем і правовласником виявилась компанія Warner Brothers. Французи підрахували, що Warner Brothers банально «запустила руку у французький бюджет». Стрічка не змогла брати участь в Каннському кінофестивалі, так як вона вже була показана за межами країни до фестивалю, і не змогла бути номінована на «Оскар» у категорії «за найкращий іноземний фільм», оскільки вийшла у Франції не у встановлений термін.
Історія прокату
Дати прем'єр наведені у співвідношені з даними IMDb[3].
Нагороди та номінації
Список нагород і номінацій наведений у співвідношенні з даними IMDb[4].
Нагороди
Номінації
Список номінацій
|
Рік |
Подія |
Нагорода |
Номінант
|
2005 |
Кінопремія «Оскар» |
Найкраща робота художника-постановника |
Алін Бонетто
|
Найкраща операторська робота |
Бруно Дельбоннель
|
Кінопремія «BAFTA» |
Найкращий фільм не англійською мовою |
Франсіс Боеспфлаг, Жан-П'єр Жене
|
Critics Choice Award |
Найкращий фільм іноземною мовою |
|
Кінопремія «Сезар» |
Найкраща жіноча роль |
Одрі Тоту
|
Найкраща режисура |
Жан-П'єр Жене
|
Найкращий монтаж |
Ерве Шнайд
|
Найкращий фільм року |
Жан-П'єр Жене
|
Найкращий саундтрек |
Анджело Бадаламенті
|
Найкращий звук |
Жан Уманскі, Жерар Арді, Венсан Арнарді
|
Найкращий адаптований або оригінальний сценарій |
Жан-П'єр Жене, Гійом Лоран
|
European Film Awards |
Найкраща жіноча роль |
Одрі Тоту
|
Найкраща операторська робота |
Бруно Дельбоннель
|
Найкращий монтаж |
Ерве Шнайд
|
Кінопремія «Золотий глобус» |
Найкращий фільм на іноземній мові |
|
Премія Лондонського кола кінокритиків |
Найкращий фільм на іноземній мові |
|
Кінопремія «Golden Reel Award» |
Найкращий звук в іноземних фільмах |
Жерар Арді, Лоран Коссаян, Яннік Верньє, Ігор Томас-Жарар, Александр Відмер, Седрік Денуз, Марілена Кавола
|
Кінопремія «Golden Satellite Award» |
Найкраща операторська робота |
Бруно Дельбоннель
|
Найкращий фільм іноземною мовою |
|
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Тематичні сайти |
|
---|
| Словники та енциклопедії |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|