Джи́лліан Ґрі́ффітс (англ.Gillian Griffiths; 20 століття) ― британський клітинний біолог, імунолог. Ґріффітс однією з перших показала, що імунні клітини мають спеціалізовані механізми секреції, і виявила білки та механізми, які контролюють цитотоксичну секрецію Т-лімфоцитів.[6] Ґріффітс є професором клітинної біології та імунології в Кембриджському університеті та директоркою Кембриджського інституту медичних досліджень.[6][7][8][9][10][11]
Освіта
Замолоду Ґріффітс хотіла стати екологом. Однак свою наукову діяльність вона розпочала в університетському коледжі Лондона з вивчення імунології. Вона продовжила цю тему, здобувши ступінь доктора філософії в лабораторії молекулярної біології в Кембриджі під керівництвом Сезара Мільштейна.[12]
Нагороди й заслуги
Ґріффітс має стипендію «Велком-траст» (англ.Wellcome Trust), є головною науковою співробітницею і членом Королівського коледжу в Кембриджі. Ґріффітс було обрано членом Королівського товариства 2013 року. Її номінація звучала так:[6]
Джилліан Ґріффітс зробила ключовий внесок у клітинну біологію та імунологію, представивши важливі нові концепції в обох галузях. Джилліан Ґріфіфітс однією з перших показала, що імунні клітини використовують спеціалізовані механізми секреції, визначаючи білки та механізми, що контролюють секрецію з цитотоксичних Т-лімфоцитів, вивчаючи генетичні захворювання людини та біохімічні підходи. Її робота визначила нову і несподівану роль центросоми в екзоцитозі та виявила, що стикування центросоми на плазматичній мембрані забезпечує фокус для екзоцитозу та ендоцитозу. Її робота є одночасно елегантною та проникливою
.svg){kind=small}
