Деркульський (заказник іхтіологічний)

Заказник Деркульський

Заказник Деркульський: річка Деркул поблизу біостанції Ново-Ільєнко Заказник Деркульський: річка Деркул поблизу біостанції Ново-Ільєнко
Країна	Україна
Розташування	Луганська область
Найближче місто	Луганськ
Площа	га
Оператор	Мінприроди
Деркульський у Вікісховищі

Деркульський — іхтіологічний заказник, найсхідніша природно-заповідна територія України, охоплює нижню й середню ділянку течії річки Деркул.

Розташування, фізичні параметри

Заказник розташований в межах Станично-Луганського району Луганської області.

Має стрічковий тип території — уздовж русла Деркулу. Охоплює саму річку і призаплавну смугу суходолу з правого (українського) берега.

Особливістю заказника є його межове положення — лівий берег річки є територією іншої держави, і кордон проходить по фарватеру Деркулу. Тому заповідний режим може бути забезпечений тільки з одного берега.

історія створення

Заказник "Деркульський" оголошено рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 року ^[1].

Охорона

Як об'єкт ПЗФ місцевого значення, не має охоронної служби. Попри це, певний рівень охорони забезпечується прикордонним режимом території розташування заказника.

іхтіофауна

Мінога українська

Риби - основний об'єкт охорони в Деркульському заказнику відповідно до цільового призначення цього об'єкту ПЗФ (іхтіологічний заказник).

Селява азовська з річки Деркул

Тут зареєстровані такі рідкісні види риб, як мінога українська, селява азовська, ялець Данилевського, минь річковий.

Звичайними видами ділянок з течією є головень, окунь річковий, бичок піщаний та інші.

Рибами, характерними для заток, є карась сріблястий, лин, щипавка танайська.

інші групи тварин

Для Придеркулля характерні такі групи тварин:

Видра річкова

• Ссавці. Із власне гідрофільних видів тут мешкають: видра річкова, візон річковий, щур водяний, ондатра, рясоніжка велика, нічниця водяна. Із мешканців прибережних біотопів тут є полівка лучна, нориця руда, мишак жовтогрудий, білозубка мала, мідиця мала, вечірниця дозірна, нетопир пігмей.

Рибалочка блакитний

• Птахи. Одна з найрізноманітніших груп. Із коловодних птахів тут звичайні рибалочка блакитний, чапля сіра, курочка водяна, плиска біла. У прибережних біотопах звичайні синиця велика, зяблик, соловейко східний, одуд та інші.

Див. також

• Природно-заповідний фонд Луганської області
• Раритетна фауна Луганщини
• Раритетна біота Придінців'я
• Деркульський кінний завод (один з найдавніших в Україні)
• село Деркульське (одне з найменших в Україні)

Примітки

1. Іхтіологічний заказник Деркульський // Сова Т. В., Кононов Ю. О., Ференц В. Б., Іванченко О. Ю. Природно-заповідний фонд Луганської області. - Луганськ, 2005. - С. 93. (разом 260 с.).

Джерела

• Денщик В. А., Косогова Т. М., Сулик В. Г., Маслова В. Р. Флора та фауна заказника «Шарів Кут» // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (Мат-ли Всеукр. заг.-теор. і наук.-практ. конф.). — Канів, 1999. — С. 116–117.
• Іхтіологічний заказник Деркульський // Сова Т. В., Кононов Ю. О., Ференц В. Б., Іванченко О. Ю. Природно-заповідний фонд Луганської області. — Луганськ, 2005. — С. 93. (разом 260 с.).
• Лисечко М. Навчально-польовий табір «Ново-Ільєнко»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 358–363. — ISBN 978-617-563-117-1.
• Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., 96 с. pdf
• Ребров С., Шепітько В. Навчальні польові практики екологів: від I до ІІІ курсу^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 333–339. — ISBN 978-617-563-117-1.