Дельта (літера)

Дельта (літера)
Вимова
давня	[d]
сучасна	[ð]
Схожі
латиниця	D
кирилиця	Д
гебрейська	ד
арабська	د
Транскрипція
Із давньої	d
Із сучасної	d
Кодування
Велика
Код Юнікод	U+0394
Назва Юнікод	GREEK CAPITAL LETTER DELTA
HTML	Δ
HTML-сутність	Δ
Мала
Код Юнікод	U+03B4
Назва Юнікод	GREEK SMALL LETTER DELTA
HTML	δ
HTML-сутність	δ

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Дельта (велика Δ, мала δ; грец. Δέλτα МФА: [ðelta]) — четверта літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 4. Літера дельта походить від фінікійської літери далет . До літери, що утворились від грецької дельта, належать латинська D та кирилична Д.

Дельта річки (спочатку дельта річки Ніл) названа так тому, що її форма наближена до трикутної дельти, написаної у верхньому регістрі. Всупереч поширеній легенді, таке використання слова дельта не було винайдено Геродотом. ^[1]

У фізиці цією буквою позначають різницю двох величин.

1. Celoria, Francis (1966). Delta as a geographical concept in Greek literature. Isis. 57 (3): 385—388. doi:10.1086/350146. JSTOR 228368.