Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — син Олександра Невського й Олександри Полоцької , у 16 років став першим князем Москви та
Московського князівства після того як отримав ярлик від Менгу Тимура на княжіння. Святий РПЦ.
Біографія
1263 великий князь владимирський Олександр Невський виокремив Московське князівство зі складу Владимирського і віддав Данилу, який був наймолодшим його сином. В цей час Данилові було лише 2 роки, тому управління московською волостю через своїх тівунів здійснював владимирський князь Ярослав Ярославич до своєї смерті у 1271 р.
Як московський князь Данило вперше згадується у 1281 році. За його князювання Москва значно зміцнила свої політичні позиції у Північно-Східній Русі та інтенсивно розширювалася, про що свідчать дані археологічних досліджень. Спершу Данило ворогував зі своїм старшим братом, великим князем владимирським та князем переяславль-залєським Дмитром Олександровичем, але пізніше став його союзником. 1294 року, після смерті Дмитра, він очолив московсько-переяславсько-тверську коаліцію, яка виступила супроти нового владимирського князя, Андрія Олександровича. У процесі цієї боротьби Данилу 1296 року вдалося на деякий час посісти новгородський стіл. 1302 р., після смерті переяславль-залєського князя, Івана Дмитровича, Данило захопив Переяславль-Заліський та вигнав звідти намісників великого князя. Після смерті Данила (5 березня 1303 р.) Переяславль-Залєський до кінця 1305 утримували його сини.
Сім'я і діти
Ім'я дружини Данила Олександровича згадано в опублікованому 1996 року Ростовському соборному синодику, де вона названа Агрипіною. За припущенням А. А. Горського[d], вона була донькою галицького князя Лева Даниловича. М. Д. Хмиров[d] та К. В. Рижов дружиною вважають Марію[2][3], а Л. Є. Морозова[d] не називаючи імені припускає, що дружиною була донька рязанського князя Ярослава Романовича[4]. Майкл Маклаган[d] припускає, що дружиною була Василіса Дмитрівна[d][5]. А. А. Молчанов[d] вважає абсолютно безпідставною припущення В. В. Кюнтцеля, що дружиною була родичка московського тисяцького Протасія Федоровича[d][6]. Мав щонайменше п'ятьох синів:
Галерея
-
Пам'ятник Данилу Московському у
Москві
Примітки
Джерела
- Костецька М. Колаборант Іван Калита / Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
- Кучкин В. А. Велике князівство Московське [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.
- История Руси [Феодора Сартаковна мать всея России , или ЧИНГИЗИДЫ НА МОСКОВСКОМ ПРЕСТОЛЕ https://youtu.be/kfmcxWl2bg4]
Посилання
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|