Гіпнагогічний ривок, як його бачить автор Miles___ на сайті Reddit.com
Гіпнагогічний ривок, гіпнагогічне сіпання, або ривок на початку сну — це мимовільне сіпання, яке відбувається, як тільки людина починає засинати, часто змушуючи її на мить пробудитися. Фізично, гіпнагогічний ривок нагадує «стрибок», який відчуває людина,[1] що іноді супроводжується відчуттям різкого падіння[2].
Гіпнагогічний ривок асоціюється зі швидким серцебиттям, частішим диханням, потовиділенням, а іноді і своєрідним відчуттям удару або «падіння в порожнечу»[3]. Частіше це явище стається у людей з порушеним графіком сну[4].
Причини
За даними Американської академії медицини сну,[5] існує широкий спектр можливих причин, включаючи занепокоєння, кофеїн, стрес і напружену діяльність у вечірній час. Проте, більшість гіпнагогічних ривків відбуваються, в основному, випадковим чином у здорових людей.[6]
Інша теорія — еволюційна, що посилається на наших предків приматів. Дослідження, проведене в Університеті Колорадо припускає, що гіпнагогічні ривки можуть бути "архаїчним рефлексом на неправильну інтерпретацію мозком м'язової релаксації з настанням сну як сигналу про те, що сплячий примат падає з дерева. Рефлекс може також мати селективне значення при потребі сплячого поміняти його / її положення для сну в гнізді або на гілці для того, щоб гарантувати, що падіння не сталося[7].
Також, під час дослідження епілепсії та інтенсивної терапії, відсутність попередніх припадків, що вимірювалась на обладнанні для моніторингу епілепсії, поряд з наявністю ривків тільки при засинанні, допомогли диференціювати гіпнагогічні ривки від епілептичних припадків[8]
Згідно з дослідженням, проведеним по порушеннях сну в «Journal of Neural Transmission», гіпнагогічні ривки відбуваються під час фази глибокого сну і є «різким та вигинальним скороченням м'язів, узагальненим або частковим і асиметричним, яке може викликати збудження, з ілюзією падіння».[9] Гіпнагогічні ривки стаються частіше в дитячому віці — 4-7 разів на годину у віці від 8 до 12 років, і їх частота зменшується до 1 - 2 разів на годину у віці від 65 до 80 років.[9]
