Гуцулка Ксеня (пісня)

«Гуцулка Ксеня»
Пісня Сестер Байко
Випущено	1932
Тип	пісня
Жанр	пісня-танго
Мова	українська
Автор слів	Ярослав Барнич
Композитор	Ярослав Барнич

«Гуцулка Ксеня» — українська пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі^[1].

Історія створення

Існує дві версії створення пісні.

Версія перша

Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.

Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевра. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.

У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»

Версія друга

Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який цікавився музикою все своє життя, хоча не мав спеціалізованої музичної освіти.

У ті роки Станіслав був центром у сфері української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню^[2][3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою та дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала. Незабаром слова пісні було написано, а на музику їх згодом поклав І. Недільський^[4][5].

Нотний текст (оригінал) "Гуцулки Ксені"[1] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]

А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.

Текст пісні

Головний варіант Темна нічка гори вкрила Полонину всю залила, А в ній постать сніжно-біла Гуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині, Тихо спершись на соснині, І слова ніжні любовні Він до неї промовляв: Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Вже пройшло гаряче літо, Гуцул іншу любить скрито, А гуцулку синьооку Він в останню ніч прощав. Черемоша грали хвилі Сумували очі сині тільки вітер на соснині Сумно пісню вигравав. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар.

Варіант сестер Байко Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, А в ній постать сніжно-біла, - Гуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині, Тихо спершись на соснині, І слова палкі любові Він до неї промовляв: Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар. Вже пройшло гаряче літо, Гуцул іншу любив скрито, А гуцулку чорнобриву Він в останню ніч прощав. В Черемоші грали хвилі, Сумували очі сині, Тільки вітер на соснині Сумно пісню вигравав: Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар.

Оригінальний варіант (трагічний) —1— Сонні гори нічка вкрила Полонину всю манила Ніжно череду пестила: Молодий вівчар не спав Він у ранішній хвилині Ксеню стрів на полонині І одній в гірській країні На трембіті тужно грав —Приспів— Гуцулко Ксеню Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про свій жаль Душа страждає Звук трембіти лунає... А що серце кохає Бо гаряче мов жар —2— В кожну ніченьку пестливу Він дививсь у млу зрадливу Бачив постать срібно сиву В ній гуцулку пізнавав Тихо спершись на ворінні В очі він дививсь невинні І слова ці безупинні Про кохання присягав <Приспів> —3— Покохав дівчину скрито І пройшло гаряче літо; Буря йшла несамовито В ліс вівчар отару гнав Черемоша били хвилі Бігла Ксеня у безсиллі На стрімкому впала шпилі Сумно вітер завивав <Приспів> —4— Череду лишав щоночі Та шукав сліди дівочі Як знайшов закриті очі Їх востаннє цілував Важко спершись на соснині З болем серця грав дівчині, Щоб і гори чули сині Як гуцулку він кохав <Приспів>

У кінематографі

• «Гуцулка Ксеня» (1956) — фільм-запис лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 22 січня 1956 року. Кінокомпанія: Orbit Film Corporation.^[6][7]

• «Гуцулка Ксеня» (2019) — фільм-мюзикл режисера Олени Дем'яненко знятий на основі лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 7 березня 2019. Кінокомпанія: Гагарін медіа.^[8]

• Також пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеітаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.

Примітки

1. Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
2. Гуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Вікна»
3. У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Zaxid.net
4. Чия ж насправді "Гуцулка Ксеня?. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
5. Український Чикаго попрощався з «Гуцулкою Ксенею». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
6. Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]. Zaxid.net, 6 березня 2019
7. Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages (англ.)
8. Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.], Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.

Література

• Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4.
• Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
• Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
• Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2008. — Вип. 4–5. — С. 339–344. — 400 с.
• Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення) / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2009. — Вип. 6. — С. 387–392. — 480 с.
• То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? : [арх. 13.12.2017] / Володимир Полонський, Леонід Шемета // DT.UA. — 2001. — 16 квітня.
• Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова — український композитор Ярослав Барнич [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Герей В. Кому належить «Гуцулка Ксеня» // На скрижалях. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Гуцулку Ксеню поховають у Чикаго цієї суботи