Походив з династії Капетингів. Син Роберта II, герцога Бургундії, та Агнес, доньки французького короля Людовика IX Святого. У 1283 році після смерті свого старшого брата Жана став спадкоємцем герцогства. У 1306 році після смерті батька успадкував Бургундію. Проте з огляду на малий вік регентшею стала мати Гуго.
15 квітня 1303 року ще дитиною його було заручено з Катериною, титулярною Латинською імператрицею, донькою Карла, графа Валуа і Катерини I де Куртене. Проте після смерті дружини Катерини в 1307 році та смерті в 1308 році сина, Карл Валуа вирішив видати дочку за людину, що мав справжні можливості відвоювати Константинополь. Вибір впав на Філіпа I, князя Тарантського, який після розлучення з першою дружиною Тамарою Анджеліною Комнеа Дукена був заручений з Іоанною, сестрою Гуго.
За розрив заручин (офіційно відбувся 6 квітня 1312 роки) Гуго V отримав компенсації:
шлюб своєї сестри Іоанни з Філіпом, сином Карла Валуа, майбутнім королем Франції Філіппом VI
шлюб свого брата Людовика і Матильди де Ено, після якого Гуго передав брату титул короля Фесалонік
У 1313 році король Філіп IV Красивий висвятив герцога Бургундії в лицарі разом з Людовиком X Сварливим та Карлом IV Вродливим. 1314 року не вступився за сестру Маргариту, яку було звинувачено у перелюбстві. Втім у 1315 році Гуго V помер бездітним (поховано в абатстві Сіто), Бургундію успадкував його молодший брат Ед.
Peter Topping, A History of the Crusades: The Fourteenth and Fifteenth Centuries, Vol. III, ed. Harry W. Hazard, (University of Wisconsin Press, 1975), 109.
Hilda Johnstone, Francia: gli ultimi Capetingi, cap. XV, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 569—607.
