Григор'єв Михайло Григорович (РВСП)

Михайло Григорович Григор'єв
рос. Михаил Григорьевич Григорьев
Народження	23 жовтня 1917(1917-10-23) Молодка
Смерть	12 листопада 1981(1981-11-12) (64 роки) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	артилерія РВСП
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1936—1981
Партія	КПРС
Звання	Генерал-полковник
Командування	43-тя ракетна армія
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»

Миха́йло Григо́рович Григо́р'єв (нар. 1917 — пом. 1981) — радянський воєначальник, перший заступник головнокомандувача РВСП СРСР (1968—1981), генерал-полковник (1968).

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 7-го скликання (1967—1971), Верховної Ради РРФСР 8-го скликання (1971—1975), Верховної Ради СРСР 9-го та 10-го скликань (1974—1981).

Життєпис

Народився 23 жовтня 1917 року в селі Молодка Бежецького повіту Тверської губернії (нині — Бежецький район Тверської області Росії) в селянській родині. Росіянин.

У лавах РСЧА з липня 1936 року. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1941 році закінчив Артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського.

Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді командира артилерійської батареї гаубичного артилерійського полку Західного особливого військового округу. З липня 1942 року — командир окремого гвардійського мінометного дивізіону, з грудня того ж року — заступник командира гвардійської мінометної бригади. У лютому 1943 року майор М. Г. Григор'єв формує і до кінця війни командує 7-ю гвардійською важкою мінометною бригадою. Воював на Західному, Калінінському, Волховському, Карельському та 2-му Білоруському фронтах. Був поранений та двічі — контужений.

З 1946 року гвардії підполковник М. Г. Григор'єв працював у Штабі артилерії Червоної армії старшим науковим співробітником з узагальнення досвіду війни і розробки проблем бойового застосування реактивної артилерії.

У січні 1950 року формує і до листопада 1954 року очолює 23-тю бригаду особливого призначення (м. Камишин Волгоградської області) — перше ракетне з'єднання у складі ЗС СРСР, на озброєнні якого перебували ракетні комплекси Р-1 та Р-2.

Протягом 1954—1956 років навчався у Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова, після закінчення якої призначений першим заступником начальника Ростовського вищого артилерійського інженерного училища.

З 15 липня 1957 року по 8 травня 1962 року — командир в/ч 13991 (об'єкт «Ангара», Плесецьк).

У травні 1962 року генерал-майор М. Г. Григор'єв призначений першим заступником командувача 43-ї ракетної армії РВСП СРСР (м. Вінниця), а з 20 червня 1966 року по 25 квітня 1968 року — командувач цього об'єднання.

У квітні 1968 року генерал-полковник М. Г. Григор'єв призначений першим заступником головнокомандувача РВСП СРСР. Член Військової Ради РВСП з 25 квітня 1968 року по 8 квітня 1981 року.

З квітня 1981 року — військовий консультант Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 12 листопада 1981 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна (1966, 1978), чотирма орденами Червоного Прапора (30.07.1944, 12.09.1945, 1956, 1972), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (17.02.1945), двома орденами Червоної Зірки (29.01.1943, 1951), орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня (1975), медалями, іноземними нагородами.

Лауреат Ленінської премії (1967).

Посилання

• Хто є хто у РВСП [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)