9 березня 1906 року вступив в 46-й артилерійський полк. Учасник Першої світової війни; з липня 1915 року — командир батареї 16-го артилерійського полку, в 1918-19 роках — дивізійний ад'ютант, потім командир 3-ї батареї 4-го артилерійського полку. Після демобілізації з армії 1 листопада 1919 року вступив на службу в охоронну поліції, служив в Марінвердері, Гайне, Міндені, Айхе, Берліні, Шпандау і Ессені. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП (квиток № 3 144 750), 9 листопада 1938 року — в СС (посвідчення № 310 477). З червня 1936 року — заступник командира охоронної поліції в Рекельнгаузені. З 15 вересня 1936 по 15 червня 1939 року — інспектор поліції порядку (ОРПО) в Мюнстері. Одночасно в березні 1938 року командував 3-ю маршовою поліцейською групою в Граці, а в квітні — 4-ю групою у Відні; брав активну участь в аншлюсі. З 1 січня 1939 року — командувач ОРПО у Відні, з 25 жовтня 1939 року — в Кракові. Один з організаторів масових арештів євреїв і польської інтелігенції. 30 жовтня 1940 року призначений командувачем ОРПО в Гамбурзі, але в 21 квітня 1942 року знову повернувся до Кракова. На цій посаді Беккеру була підпорядкована вся поліція порядку на території генерал-губернаторства. 31 липня 1943 року повернувся в Берлін і став генерал-інспектором охоронної поліції в Головному управлінні поліції порядку. Одночасно з 1 лютого 1944 року — уповноважений рейхсфюрера СС в Імперській інспекції цивільної ППО.
