У 1964 році закінчив Вище народне військово-повітряне училище імені Георгія Бенковського, отримавши звання лейтенанта, після чого служив пілотом-інструктором в училищі. З 1968 по 1975 рік служив командиром ескадрильїППО. З 1975 року по 1978 рік служив командиром винищувальної ескадрильї (льотчик-винищувач першого класу).
У 1977 році брав участь у відборі кандидатів від Болгарії для радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос». У січні 1978 року був направлений разом з ще трьома представниками НРБ для одержання остаточного висновку Головної медичної комісії в СРСР. Пізніше був відібраний як один із двох кандидатів від Болгарії для підготовки до космічного польоту. З березня 1978 року проходив загальнокосмічну підготовку в Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) іменіЮ. А. Гагаріна.
Після здійснення космічного польоту продовжив нести військову службу, був інспектором ВПС Болгарії. Обирався до Великих народних зборів Республіки Болгарія. На початку 1990-х рр. брав участь у створенні приватної авіакомпанії «Ейр Софія», був керуючим директором.
Космічний політ
Космічний костюм Георгія Іванова в музеї авіації у Пловдиві
Для здійснення спільного радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос» були відібрані два претенденти — Александр Александров і Георгій Какалов. Призначення до складу основного екіпажу космічного корабля «Союз-33» отримав Какалов. Але за наполяганням радянської сторони через неблагозвучність взяв прізвище Іванов[2][3]. Командиром корабля став радянський космонавт Микола Рукавишніков, для якого цей політ став третім у кар'єрі. Запуск відбувся 10 квітня1979 року[4].. Заплановане стикування зі станцією «Салют-6» зірвалося через поломки в двигуні корабля. Було прийнято рішення про повернення. При аварійному спуску на Землю, відчуваючи багаторазові перевантаження (до 10 g), на 31-му витку 12 квітня екіпаж приземлився за 320 км на південний схід від міста Джезказган. Тривалість польоту склала 1 добу 23 години 1 хвилину. 13 квітня 1979 року Іванову Георгію було присвоєно звання Героя Радянського Союзу[5].
У 1986 році Георгій Іванов також був кандидатом на політ, але не пройшов відбір.
Двічі був одружений. У першому шлюбі (з Наталією Русановою) народилася донька Ані (нар. 1967). Розлучилися у 1982 році. Вдруге одружився Георгій з Лідією. Народився син Іван (нар. 1984).
↑Какал — назва волоського горіха деякими південними мовами. В українській та російській мовах слово «какал» (дитяче, непристойне) має значення «справляв нужду», «здійснювати дефекацію», тому прізвище є немилозвучним.