Гаудеамус (конкурс композиторів)

Гаудеамус
Країна	Нідерланди[1]
Нагорода від	Gaudeamus Foundation^d
Описано за адресою	dutchheights.nl/prijzen/gaudeamus-award​(нід.)

Міжнародний конкурс композиторів «Гаудеамус» (від назви старовинного студентського гімну Gaudeamus) — міжнародний конкурс в області академічної музики, що проводиться однойменною фондом у Нідерландах з 1945 року. Конкурс проводиться серед молодих композиторів (у віці до 31 року) в рамках Міжнародного тижня музики «Гаудеамус». Проходить щорічно в Амстердамі.

Лауреати

• 1957 Петер Схат (Нідерланди)
• 1958 Отто Кеттінг (Нідерланди)
• 1959 Луї Андріссен (Нідерланди)
• 1960 Ларс Юхан Верле (Швеція)
• 1961 Пер Нергорд (Данія)
• 1962 Пауліна Оліверос (США)
• 1963 Арне Меллнес (Швеція)
• 1964 Іб Нерхольм (Данія)
• 1965 Юп Страссер (Нідерланди) і Маріо Бертончіні (Італія)
• 1966 Альфред Янсон (Норвегія) і Тон Брейнел (Нідерланди)
• 1967 Ханс Йоахім Хеспос (ФРН), Костін Міеряну (Румунія), Моріс Бенаму (Франція), Жан Ів Боссер (Франція) і Тона Шерхен (Швейцарія)
• 1968 Вінко Глобокар (Франція)
• 1969 Йос Кунст (Нідерланди)
• 1970 Ян Врінд (Нідерланди)
• 1971 Джон Макгуайр (США)
• 1972 Даніель Ленц (США)
• 1973 Моріс Веддінгтон (США)
• 1974 Християн Детлефсен (Данія)
• 1975 Роберт Сакстон (Велика Британія)
• 1976 Фабіо ВАК (Італія)
• 1977 Щербан Никифор (Румунія)

1978-1983 — премія не вручалася

• 1984 Мауро Карді (Італія)
• 1985 Чин Инсук (Південна Корея)
• 1986 Урош Ройко (Югославія)
• 1987 Карен Танака (Японія)
• 1988 Мікаель Жаррель (Швейцарія)
• 1989 Річард Барретт (Велика Британія)
• 1990 Клаус Штеффен Манкопф (Німеччина) і Паоло Аралла (Італія)
• 1991 Асбьерн Шаатун (Норвегія)
• 1992 Йорг Біркенкеттер (Німеччина)
• 1993 Давид дель Пуерто (Іспанія)
• 1994 Річард Ейрес (Велика Британія)
• 1995 Хесус Торрес (Іспанія) і Майкл Естерле (Канада)
• 1996 Режіса Кампо (Франція)
• 1997 Хан Цзоу (Китай)
• 1998 Куміко Омура (Японія) і Джефф Хеннан (Велика Британія)
• 1999 Мішель ван дер Аа (Нідерланди)
• 2000 Янніс Кіріакідес (Кіпр)
• 2001 Палле Дальстедт (Швеція) і Такуя Імахорі (Японія)
• 2002 Валеріо Мурат (Італія)
• 2003 Дмитро Курляндський (Росія)
• 2004 Сампо Хаапамякі (Фінляндія)
• 2005 Оскар Б'янкі (Італія)
• 2006 Лефтеріс Пападімітріу (Греція) та Габріель Паюк (Аргентина)
• 2007 Крістофер Трапані (США)
• 2008 Хак Ходж (США)
• 2009 Тед Херн (США)
• 2010 Марко Нікодієвич (Сербія/Німеччина)
• 2012 Констянтин Гоєр^[2]
• 2013 Тобіас Кліх (Німеччина)
• 2014 Анна Корсун (Україна)^[3]

Примітки

1. http://www.dutchheights.nl/prijzen/gaudeamus-award
2. Informationsdienst Wissenschaft [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.] 4. Oktober 2012
3. Anna Korsun. Gaudeamus Muziekweek (амер.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.

Посилання

• офіційний сайт фонду Gaudeamus [Архівовано 23 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)(нід.)