Згідно з переписом 2010 року[5], у місті мешкало 124 775 осіб у 45 124 домогосподарствах у складі 26 753 родин. Густота населення становила 2668 осіб/км². Було 51822 помешкання (1108/км²).
До двох чи більше рас належало 4,2 %. Частка іспаномовних становила 43,4 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 25,8 % — особи молодші 18 років, 65,3 % — особи у віці 18—64 років, 8,9 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 30,2 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 93,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 90,4 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 44 434 долари США (медіана — 30 630), а середній дохід на одну сім'ю — 49 354 долари (медіана — 34 628). Медіана доходів становила 36 064 долари для чоловіків та 33 539 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 33,4 % осіб, у тому числі 44,8 % дітей у віці до 18 років та 26,9 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 48 847 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 28,5 %, роздрібна торгівля — 13,7 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,7 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 9,7 %.
У XIX та на початку XX століття, Гартфорд був значним промисловим та видавничим центром.
Українські акценти
Гартфорд пов'язаний з долею частини родини відомого українського діяча Холмщини та ПідляшшяАнтіна Васиньчука. Його жінка Стефанія та донька Кристина з німецького табору в Прушкові були вивезені в Німеччину. Там вони потрапили в американську зону окупації і виїхали разом з синами Антона, Клеменсом, Леоном та Євгеном, до Гартфорда.[6]
.jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
