Військовий переворот у Малі (2021) — почався в ніч проти 24 травня2021 року, коли армія Малі захопила президентаБа Ндау,[1][2] прем'єр-міністра Моктара Уану і міністра оборони Сулеймана Дукуре.[3]Ассімі Гойта, глава хунти, яка керувала малійським переворотом 2020 року, оголосив, що Н'Доу і Уан були позбавлені повноважень і що нові вибори відбудуться 2022 року. Це третій державний переворот у країні за останні десять років після військових переворотів 2012 і 2020 років.
За дев'ять місяців до перевороту, у серпні 2020 року, президент Ібрагім Бубакар Кейта був усунений від влади військовим союзом. Це відбулося після кількох місяців заворушень у Малі після порушень парламентських виборів у березні та квітні та арешту лідера опозиції Сумайли Сіссе[4]. 18 серпня 2020 року військові на чолі з полковником Ассімі Гойтою та майором-полковником Ісмаелем Ваге в Каті, регіон Кулікоро, почали заколот. Президент Кейта та прем'єр-міністр Бубу Сіссе були заарештовані, і незабаром після півночі Кейта заявив про відставку, сказавши, що не хоче бачити кровопролиття.
Після відставки Кейти від імені військових офіцерів Ваге оголосив про створення Національного комітету порятунку народу (CNSP) і пообіцяв провести вибори. 12 вересня 2020 року Національний комітет порятунку людей (CNSP) погодився на 18-місячний політичний перехід до цивільного правління[5]. Незабаром Бах Н'Доу був призначений тимчасовим президентом групою з 17 виборців, а Гойта був призначений віце-президентом. Уряд був відкритий 25 вересня 2020 р.
18 січня 2021 року перехідний уряд оголосив, що CNSP було розформовано, майже через чотири місяці після того, як було обіцяно згідно з первинною угодою[6].
Переворот
Після передачі влади у вересні напруженість між цивільним перехідним урядом та військовими була високою. Опозиційний рух M5, який очолив малійські протести проти Кейти у 2020 році, публічно закликав до розпуску тимчасового уряду та заміни його на «більш легітимний»[7]. 14 травня уряд оголосив про плани створення нового «широкомасштабного» уряду.
24 травня 2021 року напруга загострилася після перестановок в уряді. У результаті влада військових над ключовими міністерствами не змінилася, однак двох керівників перевороту — Садіо Камару та Модібо Коне — замінила адміністрація Н'Доу[8][3].
Пізніше того ж дня про посилення військової активності повідомили кілька джерел, зокрема посольство США в Бамако, хоча місто залишалося відносно спокійним. Кілька журналістів повідомили, що трьох ключових цивільних лідерів — Н'дау, Уане і Дукоре утримували у військовій базі в Каті біля Бамако[9].
У заяві на громадському телебаченні Гойта оголосив, що Н'Доу та Уан були позбавлені своїх повноважень, оскільки вони намагалися «саботувати» перехід, який, за словами Гойти, «проходив би як зазвичай»[10][11]. Гойта, віце-президент тимчасової адміністрації, заявив, що з ним слід було проконсультуватися щодо перестановки уряду, яку він описав як порушення перехідної хартії, складеної військовою хунтою після перевороту. Гойта також пообіцяв, що нові вибори відбудуться в 2022 році[12].
26 травня 2021 року військові оголосили про комендантську годину, що діє по всій країні з 20:00 до 06:00[13]. Аеропорт Бамако і сухопутні прикордонні переходи також було закрито[14].
Наслідки
25 травня 2021 року, колишній президент Нігерії Гудлак Джонатан з ЕКОВАС почав керувати зусиллями посередника з військовими Малі. Після затримання Н'Доу подав заяву про відставку Гойті 26 травня[15]
ООН, ЕКОВАС, Європейський Союз, США та Африканський Союз опублікували спільну заяву, в якій засудили державний переворот та закликали звільнити політиків[19][16][10]. Західноафриканські чиновники оцінюють ситуацію і описують її як «спробу перевороту»[20].
30 червня2023 року, Рада Безпеки ООН одностайно схвалила рішення про повне виведення миротворчих сил цієї організації з Малі. Відповідальність за безпеку в країні буде покладено на перехідний Уряд, який перебуває при владі після перевороту 2021 року[21].