У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Вугільна.
Вугільна (рос. Угольная) — бухта Анадирської затоки, Берингове море. Адміністративно належить до Анадирського району, Чукотський автономний округ.
Знаходиться на південному узбережжі Чукотки. Північним вхідним мисом є високий, скелястий і обривистий мис Барикова. У бухту Вугільна впадають річки Вугільна і Лахтіна. У північно-західній частині бухти Вугільна знаходиться морський порт Беринговський[ru] і селище Беринговське. На узбережжі знаходиться родовище кам'яного вугілля, а також копалини крейдяні і третинні флори.
Історичні відомості
У 1826 році бухту Вугільну відвідав російський шлюп «Сенявін»[ru] під командуванням Ф. П. Літке з метою опису і вивчення берегів Берингового моря. 1886 року тут висадилася експедиція під керівництвом капітана А. А. Остолопова на кліпері «Крейсер». У бухті були виявлені потужні пласти вугілля, це знайшло своє відображення в щоденнику капітана корабля[2]:
О дванадцятій з половиною години пополудні <26 серпня> відкрилася в березі значна бухта; підійшовши до вхідного в неї з півночі мису, дуже обривистого, я через цей мис побачив на висотах осипи, схожі на вугільні пласти.
Виявлені запаси палива згодом використовували судна, що заходять в бухту, яку тому й назвали Вугільною[3].
Назва бухти на географічних картах було закріплено в 1901 році[2].
Примітки
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Е. Рябов (2015). Фронтовая вахта «Угольной». «Крайний Север». Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 377. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
