Веттій Агорій Претекстат (лат. Vettius Agorius Praetextatus; 315 — 384) — державний діяч, науковець пізньої Римської імперії.
Життєпис
Походив з патриціанського роду. Син сенатора Веттія Руфіна, консула 323 року, та Агорії. Отримав гарну освіту, належав до найосвіченіших людей свого часу. Свою кар'єру розпочав як квестор. Протягом 340—350-х років послідовно обіймав посади куратора Етрурії та Умбрії та проконсула Лузітанії. Водночас став понтифіком Вести та Соле, авгуром і тавроболієм, жерцем (куріалом) Геркулеса, квіндецемвіром (одним із хранителів) Сивілльських книг.
У 362—364 роках, як проконсул керував провінцією Ахайя. На його прохання імператором були дозволені у провінції нічні поганські жертвоприношення, незважаючи на підтримку Валентиніаном I християнства. Тоді ж входив до жрецьких колегій Елевсінських містерій та Лібера.
У 367 році імператор Валентиніан I призначив Агорія префектом Риму. Під час своєї каденції вигнав антипапу Урсіна, повернувши папу Дамасія I. У 384 році став преторіанським префектом Італії, Іллірика та Африки. Домігся від Валентініана II едикту, який оголошував злочином руйнування поганських храмів і надавав право розслідувати ці злочини префекту Риму, повернути речі вкрадені з поганських храмів. Останнє Претекстат домовився доручити своєму другові Квінту Аврелію Симмаху.
Претекстат мав 2 великих будинки у Римі: один на Есквиліні (його великі сади сягали теперішнього району залізничного вокзалу Терміні), другий — на Авентинському пагорбі. Також йому належала величезна вілла поблизу сучасної Флоренції (Етрурія).
384 року його призначено консулом на 385 рік, але помер не вступивши на посаду.
Творчість
Агорій був знаним філологом та лінгвістом, робив багато латинських перекладів грецьких письменників та вчених, зокрема «Аналітику» Аристотеля. Власні твори Веттія Агорія не збереглися до тепер, про його погляди і біографії відомо з листів Сіммаха, праць Марцелліна, «Сатурналій» Макробія, деяких свідчень Боеція, двох анонімних текстів «Carmen adversus Flavianum» і «Carmen ad Senatorem», а також присвячених віршів його дружини Фабії Пауліни на надгробку Претекстата.
Джерела
- Alan Cameron: The Last Pagans of Rome. Oxford University Press, Oxford-New York 2011. (англ.)
Генеалогія та некрополістика | |
|---|
| Література та бібліографія | |
|---|
| Словники та енциклопедії | |
|---|
| Довідкові видання | |
|---|
| Нормативний контроль | |
|---|
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
