Вероніка Лангер (ісп. Verónica Langer; 10 червня 1953, Буенос-Айрес) — мексиканська акторка аргентинського походження.
Життєпис
Народилася 10 червня 1953 року у Буенос-Айресі. По закінченні школи почала вивчати медицину, але скоро покинула заради акторської майстерності. У 21-річному віці разом з родиною емігрувала до Мексики, де продовжила навчання у Національному інституті витончених мистецтв у Мехіко, тоді ж почавши грати сцені. 1981 року дебютувала на телебаченні, а три роки по тому й у кіно.
1993 року отримала премію Арієль у категорії Найкраща акторка в епізоді за роль матері Мирослави Штерн у біографічній драмі «Мирослава» з Арієль Домбаль у головній ролі. Наступного року номінувалася на цю премію у категорії Найкраща акторка другого плану за роль у мелодраматичному фільмі «Наречена чекає» (1993). 2010 року знову номінувалася у цій же категорії за роль у комедійній драмі «П'ять днів без Нори» (2009) Маріанни Ченільйо. 2016 року номінувалася на премію Арієль як Найкраща акторка за роль у драмі «Ільда» (2014). 2017 року отримала премію Арієль як Найкраща акторка за роль у фільмі «Благодійність» (2015) Марселіно Ісласа Ернандеса, де зіграла спільно з Хайме Гарса та Адріаною Пас[1].
Акторка перебувала у шлюбі з мексиканським поетом та письменником Алехандро Аура. У пари народився син Пабло Аура Лангер. Шлюб завершився розлученням[2].
Вибрана фільмографія
| Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
| 1981 |
с |
Ганьба |
Infamia |
Алісія Ольмедо
|
| 1989 |
с |
Брехати щоб жити |
Morir para vivir |
Марта
|
| 1993 |
ф |
Мирослава |
Miroslava |
Мирослава Бекова де Штерн, мати Мирослави Штерн
|
| 1993—1996 |
с |
Жінка, випадки з реального життя |
Mujer, casos de la vida real |
різні персонажі
|
| 1994 |
ф |
Наречена чекає |
Novia que te vea |
Ракель Громан
|
| 1996 |
с |
Марісоль |
Marisol |
Кармен Педроса Лопес
|
| 1996 |
с |
Тінь іншого |
La sombra del otro |
Фатіма
|
| 1998—1999 |
с |
Три життя Софії |
Tres veces Sofía |
Ельза Сіфуентес
|
| 2000—2001 |
с |
Дядько Альберто |
Tío Alberto |
Маруха Сотомайор
|
| 2001 |
ф |
І твою маму теж |
Y tu mamá también |
Марія Еухенія Кальєс де Уерта
|
| 2002 |
ф |
Злочин падре Амаро |
El crimen de padre Amaro |
Ампаріто
|
| 2005—2006 |
с |
Кохання під охороною |
Amor en custodia |
Алісія
|
| 2007 |
ф |
Неслухняне дівчисько |
Niñas mal |
мама Гейді
|
| 2008 |
ф |
П'ять днів без Нори |
Cinco días sin Nora |
тітка Леа
|
| 2009 |
ф |
Даніель і Ана |
Daniel y Ana |
психолог
|
| 2014 |
ф |
Ільда |
Hilda |
Сусана Есмеральда Мартінес
|
| 2015 |
ф |
Благодійність |
La caridad |
Анхеліка
|
| 2015 |
ф |
Дерева вмирають стоячи |
Los árboles mueren de pie |
Феліса
|
| 2016—2017 |
с |
Кандидатка |
La candidata |
Магда Гомес
|
| 2018—2020 |
с |
Дім квітів |
La casa de las flores |
Кармела Вільялобос
|
| 2020—2021 |
с |
Імперія брехні |
Imperio de mentiras |
П'єдад Рамірес
|
| 2022 |
с |
Нічия жінка |
Mujer de nadie |
Марта Ібарра де Ортега
|
Нагороди та номінації
Арієль
- 1993 — Найкраща акторка в епізоді (Мирослава).
- 1994 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Наречена чекає).
- 2010 — Номінація на найкращу акторку другого плану (П'ять днів без Нори).
- 2016 — Номінація на найкращу акторку (Ільда).
- 2017 — Найкраща акторка (Благодійність).
Примітки
Посилання
.jpg)
