Вероні́ка (Verónica) — рід квіткових рослин родини подорожникових, найбільший рід цієї родини; за одними даними, налічує 500, за іншими — близько 300 видів. Раніше цей рід включали до родини ранникових (Scrophulariaceae) або до родини веронікових (Veronicaceae).
Етимологія
Наукову назву роду Veronica Карл Лінней обрав за вернакулярною назвою цієї групи рослин в багатьох європейських мовах; назва засвідчена з 16 ст. і пов'язана зі Святою Веронікою[1].
За іншими джерелами назва походить від слів лат.verus — справжній і лат.unicis — єдиний або лат.irum — перемога, що загалом означає «та, що несе перемогу над хворобами».[2]
Опис
Одно- і багаторічні трави, іноді напівчагарнички, поширені у всіх частинах світу, але переважно в холодних і помірних областях Євразії, включаючи високогір'я і Арктику.
Рослини характеризуються дрібними квітками з двома тичинками, зібраними в різні колосоподібні, зонтикоподібні й волотеподібні суцвіття, які можуть бути сидячими і на довгих квітконіжках; товстими гіллястими або укороченими кореневищами або рясним тонким корінням; стеблами як повзучими, так і прямими; переважно супротивним і цільним листям, стеблом і листям як голим, так і густо запушеним.
Зілля вероніки має приємний аромат, що посилюється після підсихання. Смак дещо терпкий з теплою гіркотою в роті. На Кавказі, в Іспанії, Австрії та Швейцарії молоде листя вероніки замінює крес-салати для юшок, йде для приготування салатів до м'ясних і рибних страв. Квітки її входять до складу трав, за допомогою яких виготовляють деякі сорти коньяків, лікерів, а також знамените вино — іспанську малагу.[2]
Види
Рід нараховує близько 300 видів. Ті види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні (близько 50 видів):
_Veronica_chamaedrys_-_Flowers.jpg)
