Венсан Ротьє

Венсан Ротьє
фр. Vincent Rottiers
Венсан Ротьє у 2016 році
Дата народження	17 червня 1985(1985-06-17) (39 років)
Місце народження	Еврі, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор
Роки активності	2002 — наш час
IMDb	ID 1196219
Венсан Ротьє у Вікісховищі

Венса́н Ротьє́ (фр. Vincent Rottiers; нар. 17 червня 1985, Еврі, Ессонн, Франція) — французький актор.

Біографія

Венсан Ротьє народився 17 червня 1986 року в Еврі, департамент Ессонн у Франції. Його брат — актор Кевін Азіз. Дебютував у кіно 15-річним, знявшись у 2002 році в «Дияволах» режисера Крістофа Ружіа. Відтоді з'явився майже у 40-а кіно-, телефільмах та серіалах^[1].

Серед найкращих ролей Венсана Ротьє — Лукас у фільмі «Пасажир» (реж. Ерік Каравака, 2005) і Тома у фільмі режисерів Клода і Натана Міллерів «Я щасливий, що моя мати жива» (2009). За обидві ролі у цих стрічках актора було номіновано на премію «Сезар» у категорії «Найперспективніший актор».

У 2012 році Венсан Ротьє знявся у біографічному фільму Жиля Бурдо про Огюста Ренуара «Ренуар. Останнє кохання», де зіграв сина видатного художника, майбутнього кінорежисера Жана Ренуара.

Ротьє зіграв головні ролі у фільмах «Острів скарбів» (2007, за романом Стівенсона) та «Світ належить нам» (2012). Серед інших відомих кіноробіт — ролі у фільмах «Глюк» (2004), «Близькі вороги» (2007), «Піна днів» (2013) та «Діпан» (2015, реж. Жак Одіар). За роль Брагіма в «Діпані» актора було втретє номіновано на «Сезара» 2016 року, цього разу як найкращого актора в ролі другого плану^[2].

Фільмографія (вибіркова)

На Каннському кінофестивалі, 2015

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2002	ф	Дияволи	Les diables	Жозеф
2004	тф	Клас патенту	La classe du brevet	Ремі
2004	ф	Глюк	Narco	Кевін
2004	ф	Мій ангел	Mon ange	Біллі
2005	ф	Будинок Ніни	La maison de Nina	Габріель
2005	ф	Пасажир	Le passager	Люка
2006	ф	Два життя змії	Les deux vies du serpent	П'єр
2007	ф	Острів скарбів	L'île aux trésors	Джим Гокінс
2007	тф	Випадок Саша Гітрі	L'affaire Sacha Guitry	Жан
2007	ф	Близькі вороги	L'ennemi intime	Лефранк
2008	ф	Жінки-агенти	Les femmes de l'ombre	Едді
2008	кф	664 км	664 km	Давид
2009	кф	Інстинктивний	Instinctif	Жером
2009	ф	Спочатку	À l'origine	Ніколя
2009	ф	Нам би лише день вистояти...	Qu'un seul tienne et les autres suivront	Александр
2009	ф	Я щасливий, що моя мати жива	Je suis heureux que ma mère soit vivante	Тома Жуве у 20 років
2009	ф	Варта порядку	Gardiens de l'ordre	Жан, син депутата
2009	с	Історії життів	Histoires de vies	Янн Руссо
2011	ф	Перед світанком	Avant l'aube	Фредерік Буасьє
2011	ф	Кохання і садна	Love and Bruises	Ерік
2011	ф	Остання зима	L'hiver dernier	Йоганн
2011	ф	У замішанні	Dans la tourmente	охоронець з німецькою вівчаркою
2012	кф	Караван минулого	La dernière caravane	Арно
2012	ф	Ренуар. Останнє кохання	Renoir	Жан Ренуар
2012	ф	Хроніки шкільного двору	Chroniques d'une cour de récré	Мусташ
2012	ф	Світ належить нам	Le monde nous appartient	Пуга
2013	ф	Піна днів	L'écume des jours	вірянин
2013	ф	Марш	La marche	Сільван
2014	ф	Бодибілдер	Bodybuilder	Антуан Морель
2014	ф	Валентин, Валентин	Valentin Valentin	Валентин Фонтен
2015	ф	Вивчити напам'ять	La vie en grand	паркувальник
2015	ф	Діпан	Dheepan	Брагім
2016	ф		Liens complexes	П'єр Молар
2016	ф	Ноктюрама	Nocturama	Грег

Визнання

Нагороди та номінації Венсана Ротьє^[3]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія Сезар
2007	Найперспективніший актор	Пасажир	Номінація
2010		Я щасливий, що моя мати жива	Номінація
2016	Найкращий актор другого плану	Діпан	Номінація

Примітки

1. Vincent Rottiers : Sa filmographie (films et séries) [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
2. Vincent Formica, Laëtitia Forhan. César 2016 : Marguerite, Trois souvenirs de ma jeunesse, Dheepan et Mustang en tête des nominations (фр.) . 27.01.2016. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 28.01.2016.>
3. Нагороди та номінації Венсана Ротьє на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Венсан Ротьє на сайті IMDb (англ.)
• Венсан Ротьє на сайті AlloCiné (фр.)

Біографії   Франція   Кінематограф