Родом з Донбасу, закінчив там школу, пройшов строкову службу в ЗСУ. 2006 року сім'я Біленків переїхала в Ліві Солонці.
Мобілізований, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади, номер обслуги міномета. Службу в зоні бойових дій проходив із 28 серпня.
Загинув 14 листопада 2014 року під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька біля села Первомайське — військові виходили на ротацію та потрапили у засідку, машина згоріла. Тоді ж загинув старший лейтенант Іван Ворохта.
4 червня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
березнем 2015 року в Солонцях відкрито меморіальну таблицю Руслану Біленку