Протягом 1988–1990 років проходив службу в лавах 24-го окремого батальйону міліції спецпризначення, у складі якого брав участь в усіх основних «гарячих точках» СРСР того часу: Вірменія, Абхазія тощо. Згодом продовжив службу в міліції — спочатку в радянській, а згодом і в українській. У 2006 році вийшов в запас у званні капітана. Працював у службі безпеки низки бізнес-структур (зокрема, у нічному клубі «Колізей»[1]).
Війна на сході України
З березня 2014 року був активним учасником терористичних збройних формувань на території Луганської області. Спочатку входив до угрупування Олексія Мозгового, а згодом утворив власну банду «Бетмен», яка згодом що стала частиною 4-го батальйону армії ЛНР. Навесні та влітку 2014 року брав активну участь у патрулюванні Луганська. Наприкінці серпня протягом нетривалого часу керував російськими найманцями «Міністра оборони ЛНР».
З осені 2014 — «начальник штабу» угрупування російських найманців під назвою «4-та окремої мотострілецької бригади ЛНР», куди раніше влилася його група швидкого реагування «Бетмен»
Мав намір брати участь у «виборах голови Луганської народної республіки», що відбулися 2 листопада 2014 року, однак кандидатуру Бєднова було знято з «виборів» через конфлікт з Ігорем Плотницьким, внаслідок якого відбулася перестрілка між бойовиками їх угрупованнь при спробі Бєднова зареєструвати власний громадський рух «Фронт звільнення» (рос.Фронт освобождения)[2].
Смерть
1 січня 2015 року разом з іще двома бойовиками був спалений у броньованому авто за допомогою вогнемета «Джміль». Ще трьох терористів було знищено у машині супроводу. Підозра у замовленні вбивства Бєднова впала на Ігора Плотницького, що ніби-то вирішив позбутися авторитетного конкурента. У деяких джерелах повідомлялося, що Плотницький звинуватив Бєднова у змові з Павлом Дрьомовим щодо організації перевороту в ЛНР. За офіційною версією, Олександр Бєднов відмовився виконати розпорядження працівників Генпрокуратури ЛНР щодо роззброєння та чинив запеклий опір, що й призвело до його ліквідації[3].