Букови́нська те́ма — тема в шаховій композиції кооперативного жанру. Суть теми — поле, або поля біля чорного короля контролюються однією білою фігурою, в процесі гри чорні знищують цю білу фігуру, а потім поле, яке вона контролювала — блокують.
Історія
Тему запропонував український проблеміст, майстер спорту, доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича[1] — Нагнибіда Микола Іванович (12.06.1939—19.03.2005). В 1978 М. Нагнибіда звернув увагу на задачу В. Руденко і В. Чепіжного (Б: Kc3, Db2, Ld1, Pc6 (4); Ч: Ka4, La1, PPa5, b3, c4 (5); h#2*; 1. … Kd4 2. c3 D:b3#; 1.L:b2+ K:c4 2.La3 L:b3#), яка була опублікована ще в 1960 році. В цій задачі Буковинський проблеміст побачив нюанс виражений лише в одному рішенні, на який, як вказує Микола Нагнибіда у своїх книгах, автори задачі не звернули уваги, явно виразили стихійно. Після цілеспрямованої праці йому вдалося втілити цю ідею у двох повноцінних рішеннях. Вперше на сторінках обласної газети «Радянська Буковина» від 23.08.1987 року Микола Нагнибіда дає опис цієї ідеї, а також пропонує назвати її — буковинська тема (згідно з географічним проживанням автора запропонованої ідеї). Потім були публікації з описом цієї теми — в журналі «Шахова композиція» № 3 (7) за 1993 рік у статті «Буковинська тема в задачах на кооперативний мат», а також у журналі «Springaren» № 66, 1996 року в статті «Bukovinsk — Temat i H #» і в щорічнику «Шахова композиція України 1996 рік» — «Буковинська тема в мініатюрах на кооперативний мат».
Форми вираження теми
Існує пряма форма і зворотна форма.
Пряма форма
Визначення прямої форми є на початку статті. Це є базове формулювання теми. Через неочевидність розв'язання задач на цю ідею вона належить до групи парадоксальних тем. У багатоходовій задачі тема може бути виражена і в одному рішенні.
На цій діаграмі зображена перша задача на Буковинську тему. Після аналізу позиції стає зрозуміло — жертви білих пішаків неминучі — необхідно включати на вільні поля біля чорного короля білу туру. В кожному рішенні чорний слон забирає білого пішака, а поле, яке контролювалося цим пішаком, на другому ході цей чорний слон блокує. Тема виражена на тлі включення.
Зворотна форма
Якщо в прямій формі чорні діють за принципом: забрав — заблокував, то у зворотній формі навпаки: спочатку заблокував — потім забрав. Це означає, що спочатку чорні блокують поле чи поля, які контролюються білою фігурою, а потім цю білу фігуру забирають. Ця форма є більш парадоксальною, адже, на перший погляд, для чого блокувати поле біля чорного короля, якщо воно контролюється білою фігурою.
Тут використовується механізм вивільнення чорних фігур, які на другому ході надають поля для білих матуючих фігур шляхом своєї жертви.
Синтез прямої і зворотної форми
Вперше синтез обох форм теми було виражено автором ідеї в задачі, де проста форма проходила в першому рішенні, а в другому — зворотна. На перший погляд, задача має неоднорідні рішення, але це є один із способів вираження обох форм в одному творі.
Більш вдалий спосіб синтезу форм є в задачі, де проста форма і зворотна проходять у кожному рішенні.
У цьому творі реалізовано синтез зворотної і простої (прямої) форм Буковинської теми в кожній фазі. На першому ході чорні блокують тематичне поле біля короля, а потім знищують білу фігуру, яка це поле контролювала — зворотна форма теми, а якщо брати до уваги 2 і 3 ходи рішення, то чорні спочатку знищують білу фігуру, а потім блокують поле, яке контролювалося цією фігурою блокують — проста форма теми. Синтез форм Буковинської теми доповнений поверненням чорних фігур і включенням, яке проходить двічі — включається біла тура перший раз білою фігурою, а другий раз чорною.
Та́скова форма
Автор ідеї виразив тему у чотирьох рішеннях, на той час у тасковій формі.
Тема виражена в тасковой формі. Тут ключові поля, прикриті по одному разу: «d3», «d4», «d5» і «f5». Для таскового вираження теми в чотирьох фазах довелося вдатися до такого типу створення близнюків (продовжені близнюки). До речі, можна створити ще один близнюк: е)h5→b4
Синтез теми з іншими темами
Для розширення змісту задачі з Буковинською темою додатково можна ще поєднати і тему Зілахі. Цей синтез є максимально органічний для вираження, оскільки спільна складова теми Зілахі і Буковинської теми є жертви білих фігур.
А. Мітюшин Р. Залокоцький Книга «Буковинско-прикарпатская тема» 2011
Авторам задачі вдалося поєднати в трьох близнюках Буковинську тему, тему Зілахі в циклічній формі і включення чорних фігур. Тут тематичні поля «d8», «c3» і «h2» в кожному близнюку знаходяться під контролем відповідно — то одним з білих коней, то другим, то білим слоном. Після взяття білої фігури з блокуванням чорними поля, на якому стояла ця біла фігура, чорні включають свою лінійну фігуру і на другому ході ще блокується тематичне поле.
Р. Залокоцький А. Мітюшин Книга «Буковинско-прикарпатская тема» 2011
a
b
c
d
e
f
g
h
8
8
7
7
6
6
5
5
4
4
3
3
2
2
1
1
a
b
c
d
e
f
g
h
h#5 (6+3)
1. dc2 h4 2. cb1L! h5 3. K:a2 h6
4. Ka1 h7 5. a2 h8D#
В цій задачі тематичні поля «а2» і «b1». Тематичне поле «b1» контролюється білим ферзем, а тематичне поле «а2» контролюється білими слоном і ферзем. На першому ході чорні забирають білого ферзя, а на другому ході блокують поле, яке цей ферзь контролював — в результаті виражена Буковинська тема. Тепер якщо брати до уваги взяття чорними дві білі фігури: на першому ході ферзя на другому слона, які контролюють тематичне поле «а2», і яке згодом блокується чорним пішаком — в результаті отримуємо вираження Буковинсько-прикарпатської теми. В цій задачі додатково виражено тему ексцельсіор.
↑Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
Джерела
Нагнибіда М. І. Буковинська тема. — Чернівці : Рута, 1999. — 171 с.(укр.)
Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 418. — ISBN 966-96424-0-1.(рос.)
Література
Нагнибіда М. І. Парадокси в шахових задачах. — К. : Здоров'я, 1991. — 168 с.(укр.)