Бринковянський стиль, це єдиний архітектурний стиль, що виник у Валахії. Підвалини бринковянського стилю були закладені за часів володарювання ВолощиноюМатея Басараба (1632—1654), яке забезпечило Валахії певну політичну стабільність і сприяло розвитку мистецтв. В часи його правління стиль волоського відродження проявився переважно в архітектурі боярських садиб, що обумовлювалося зростаючим впливом вищого боярства в суспільстві[1]. Масового поширення стиль отримав за часів правління Константіна Бринковяну (1688—1714). Побудовані за наказом господаря Бринковяну палаци, церкви, монастирі, лікарні та інші громадські і культові споруди сформували унікальний стиль з сильним впливом ренесансної архітектуриПівнічної Італії і Блискучої Порти[3]. В бринковянських архітектурі та розписах релігійних і світських конструкцій гармонійно поєднувалися місцеві традиції, неовізантійський стиль та інноваційні ідеї італійського Відродження. Цей стиль відрізняється величезною кількістю різьблених архітектурних прикрас, веранд, лоджій, галерей, колон, декоративних розписів тощо[4]. Оскільки ця епоха вплинула на пізніші події, термін «бринковянський стиль» використовується до мистецьких творів і архітектурних споруд включно до 1730 року, початку володарювання у Волощині часів перших Маврокордатів[1].