«Бобе Майсес» (також «Бабусині казки») — український анімаційний фільм 1993 року, створений кіностудією «Укранімафільм». Режисерка мультфільму — Олена Касавіна. Найкращий анімаційний фільм України (1993)[4]. Перший український мультфільм на основі єврейського фольклору[4]. Ориганальна версія була озвучена російською мовою, але 2024 року фільм відновила кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» з українською озвучкою, яку виконала Ада Роговцева[4]. Прем'єра віновленої версії відбулася 25 жовтня 2024 року[5] і доступна у YouTube[4].
Кінокритик Алік Шпилюк прокоментував, що це — «видатний приклад української анімації»[4].
Сюжет
У мультфільмі є дві основні сюжетні лінії: на фоні переказу легенди про пророка Еліягу, оповідачка також розказує про життя та події у штетлі десь на Поділлі напередодні шабату. Дія відбувається орієнтовно 200 років тому[1].
Історія створення
Назва мультфільму походить від фрази на їдиші «бобе-майсес» (їд. באָבע־מעשׂה), яка використовується на означення «небилиці», але звучання «бобе» нагадує «бабуся» на їдиші, тому воно також використовується для означення «бабусині казки»[а]. Особливістю таких історій було перескакування з теми на тему, що є основою стилю фільму[6].
Ідея зняти мультфільм за єврейськими казками належала Едуардові Киричу[7][8], який став співавтором сценарію. Для Касавіної це означало «бабусині казки», як єдині «єврейські казки», які вона знала[8]. Вона розказувала про це так: «(…) сам матеріал взято із історій, які розповідала мені моя рідна бабуся, Белла Бенціонівна Кальницька, у дівоцтві Винокур. Це так звані Хелмські історії, фольклор євреїв, які мешкали в містечках Поділля — Дашів, Кальник, Гайсин… Це дивовижна порода євреїв, красиві, дуже веселі. Вони, зазвичай, не песимісти. Бабуся прожила там все життя, пам'ятала безліч історій і дуже любила розповідати нам. А я любила їх слухати, адже вони всі дуже смішні, особливо про Гершеле Острополера»[6].
Фільм знято на аналогову плівку[4] у технології тотальна мультиплікація[6]. Текст від автора літературно обробив Яків Лотовський[6]. Оригінальну озвучку російською зробив Олександр Калягін[6][b]. Музику виконував Український симфонічний оркестр, диригент Федір Глущенко[1].
Над фільмом працювали два роки[6]. Усе фінансування відбувалося за спонспорські кошти українського бізнесу[1], зокрема Арнольда Гершмана[6]. Фільм тільки один раз показали на телеканалі «ТЕТ»[6]. На думку Олени Касавіної на той час система продюсування тільки формувалася, радянські структури (як «Київнаукфільм») переставали існувати чи реорганізовувалися, тому не відбулися подальші покази, участь у фестивалях[6]. Права на фільм викупила юридична фірма «Сакраменто LTD», у Олени Касавіної є права на некомерційний показ[6].
Планувалося продовжити розробляти цю тему у серіалі з 24 мініатюр (вступ, епілог, 22 серії за кількістю літер абетки івритом). Коли у роботі було два епізоди — «Пролог» і «Алеф» — фінансування припинили[6]. Через закриття «Київнаукфільм» було втрачено матеріали[6][8].
Відновлення 2024 року
Відновленням фільму займалася кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» за фінансової підтримки Українського культурного фонду у співпраці із «Довженко-Центр»[1]. Стрічку було реставровано, оцифровано, зроблено ремастеринг та озвучено українською Адою Роговцевою, також відновлено оригінальну музику[4]. На час відновлення збереглася тільки одна копія кіноплівки[1] на S-VHS у режисерки[6].
Українською переклад здійснив Георгій Архипович[1].
Нагороди
- Приз журі МКФ жінок-кінематографістів (Мінськ, 1993)[9]
- Приз журі МКФ «Крок» (Київ, 1993)[9]
- II премія кінофестивалю «Свята Анна» у розділі анімаційного кіно за найкращу дипломну роботу Вищих курсів сценаристів і режисерів (Москва, 1995)[9][10]
Примітки
- а. ^ Насправді «бобе» у фразі походить від Бови Королевича, а не від «бабуся» на їдиші[11]. Французький роман про його пригоди «Бове-майсе» був популярним у адаптації їдишем «Бове-бух» від Елія Левіта, але з часом перетворився на «бобе-майсе» у його теперішньому значенні — «небилиці; бабусині казки»[12][13]
- б. ^ Сам Калягін побачив готовий мультфім тільки не раніше 2013 року за спогадами Олени Касавіної[8]
Виноски
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
