Баянова Алла Миколаївна

Баянова Алла Миколаївна
Основна інформація
Дата народження	18 травня 1914(1914-05-18)[1][2]
Місце народження	Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Дата смерті	30 серпня 2011(2011-08-30)[3][1][2] (97 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Причина смерті	злоякісна пухлина
Поховання	Новодівичий цвинтар[2]
Громадянство	Російська імперія  Румунія  СРСР  Росія
Професії	співачка, композиторка, танцюристка
Співацький голос	мецо-сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	естрада
Нагороди
abayanova.narod.ru
Файли у Вікісховищі

Алла Миколаївна Баянова (справжнє прізвище Левицька; 18 травня 1914^[4][5], Кишинів — 30 серпня 2011, Москва) — румунська, радянська і російська естрадна співачка, виконавиця російських пісень та романсів, авторка музики до багатьох романсів зі свого великого репертуару. Заслужена артистка Росії (1993)^[6]. Народна артистка Росії (1999)^[7].

Життєпис

Алла Баянова народилася 18 травня 1914 року в Кишиневі (тоді центр Бессарабської губернії) в артистичній родині. За словами подруги співачки Тетяни Стародумової, Алла Миколаївна насправді була на три роки старша, ніж зазначено в офіційних документах^[8].

Могила Баянової на Новодівичому кладовищі Москви.

Батько — Микола Левицький, оперний співак (сценічний псевдонім Микола Баянов). Навчався співу у Антоніо Котоньї. Мати — Євгенія Олександрівна Скородинська (1882—1947), артистка кордебалету. Євгенія Скородинська походила з освіченої поміщицької родини, її батько — генерал Олександр Скородинський^[9]. Предки по лінії матері — зі старовинного гетьманського роду Скоропадських, один з предків по лінії батька — видатний художник XVIII ст. Дмитро Левицький^[10].

Наприкінці 1918 року, коли батько повернувся з фронту, Бессарабія увійшла до складу Румунії. Родина переїжджала з країни в країну, поки в 1921 році не влаштувалася у Франції, в Парижі. Аллу віддають навчатися до приватної школи при католицькому монастирі, а по четвергах вона також відвідувала гімназію для дітей російських емігрантів. Дебютувала на сцені помічником свого батька в ресторані «Казбек», у віці дев'яти років, а з 13 років (1927) виступала самостійно. У 1934 році родина переїхала до Румунії і оселилася в Бухаресті. Алла Баянова виконувала переважно російські та циганські романси, виступала спільно з Петром Лещенкком, Костянтином Сокольським і Олександром Вертинським, регулярно записувала пластинки. У 1936 році знялася в ролі співачки російсько-циганського ансамблю в польському комедійному фільмі (звуковому) Михайла Вашинського «Додек на фронті», виконавши пісню і танець з бубном.

У 1941—1942 роках піддавалася переслідуванням Сигуранці за виконання пісень російською мовою і була поміщена до концтабору^[11][12].

Алла Баянова в журі конкурсу «Романсіада»

Об'їздивши з гастролями весь світ, до СРСР з концертами Алла Баянова вперше приїхала тільки в 1976 році (у складі румунського естрадного ансамблю, давши декілька концертів в Українській РСР^[13]). У 1989 році, отримавши радянське громадянство, оселилася в Москві в невеликій квартирі на Старому Арбаті. Незважаючи на поважний вік, почала активно концертувати містами Росії і брати участь у музичному житті. Акомпаніатори, з якими Алла Миколаївна працювала — Давид Ашкеназі, Віктор Фрідман та Михайло Аптекман. Вона входила до складу журі Московського Міжнародного конкурсу молодих виконавців російського романсу «Романсіада». Навіть в останні роки вона іноді давала концерти.

18 травня 2009 року в Московському театрі оперети відбувся ювілейний вечір Алли Баянової, присвячений 95-річчю з дня народження^[14]. Це був останній вихід співачки на сцену.

30 серпня 2011 року померла в Першому Московському хоспісі^[15]. Причиною смерті став лейкоз^[16]. Аллу Баянову поховали на Новодівичому кладовищі 2 вересня 2011 року^[17].

У 2013 році спадкоємицею співачки Наталією Должиковою був створений Фонд культурної спадщини Алли Баянової.

Особисте життя

Алла Баянова була тричі заміжня.

• Перший чоловік — Георгій Іпсіланті (1906—1994) — музичний керівник оркестру (ансамблю) П. К. Лещенка, помер в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія^[18];
• другий чоловік — Штефан Шендря (1910—1953) — румунський боярин, поміщик, випускник Кембриджа, меценат, був репресований в 1945 році і провів 5 років у таборах^[10],
• третій чоловік — Коган^[19], фіктивний шлюб був оформлений з метою переїзду з Румунії до СРСР^[20].

Дітей у Алли Баянової не було, з нею жили її улюблені тварини: собаки та кішки, яких вона в різний час прихистила^[21].

Нагороди

Аллі Баяновій присвоєні почесні звання:

• Заслужена артистка Російської Федерації (1993) — за заслуги в галузі музичного мистецтва^[22].
• Народний артист Російської Федерації (1999) — за великі заслуги в галузі мистецтва^[23].

Фільмографія

• 1936 — Додек на фронті / Dodek na froncie — солістка циганського ансамблю (епізод)
• 1990 — Захочу — покохаю — співачка в ресторані
• 2006 — Капітанські діти (телесеріал, 10-та серія) — камео

Пам'ять

За розпорядженням Уряду Москви в 2003 році на «Площі Зірок» на честь Алли Баянової встановлено пам'ятний знак.^[24]

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. http://www.izvestia.ru/news/498946
4. «Навіщо Алла Баянова приховує свій вік?» портал російський шансон. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
5. Окремі джерела згадують 1916 рік.
6. Почесне звання присвоєно за заслуги в галузі музичного мистецтва 30 листопада 1993 року. ^{[недоступне посилання з Май 2018]}
7. Награждена указом президента России № 786 от 17 июня 1999 года [Архівовано 2012-01-05 у Wayback Machine.].
8. Навіщо Алла Баянова приховує свій вік?. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 28 березня 2019.
9. МУЗИКУ НЕ ПЕРЕДАТИ СЛОВАМИ. Алла Баянова — Цікаве знайомство — Газета «Допоможи собі сам». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 березня 2019. [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.]
10. Баянова Алла Николаевна [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.]
11. Посмішку Пугачової фарбує…. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 28 березня 2019.
12. Музику не передати словами. Алла Баянова. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 28 березня 2019. [Архівовано 2012-05-28 у Wayback Machine.]
13. Алла Баянова. Біографія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 березня 2019. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
14. Ювілей легендарної співачки зазначили в Московському театрі оперети. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 28 березня 2019.
15. Скончалась народная артистка России Алла Баянова. Эхо Москвы. 30.08.2011. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
16. Померла народна артистка Росії Алла Баянова. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2019.
17. Аллу Баянову поховають на Новодівичому кладовищі. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
18. Повернися — Дискографія — Репертуар — ПЕТРО ЛЕЩЕНКО — Все, що було. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
19. Ганна Єсеніна. Ці очі навпроти. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
20. БАЯНОВА Алла Миколаївна, фото, біографія. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
21. Баянова Алла Миколаївна. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
22. УКАЗ Президента РФ від 30.11.1993 р. № 2025^{[недоступне посилання з Май 2018]}
23. УКАЗ Президента РФ від 17.06.1999 р. № 786^{[недоступне посилання з Май 2018]}
24. Розпорядження Уряду Москви від 17.01.2003 р. № 54-РП

Посилання

• Персональний сайт Алли Баянової [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Романс — це душа російської людини» (рос.)
• Алла Баянова [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] в книзі Ю.Сосудіна «Незабутні співаки» (рос.)
• Музей шансону :: Алла Баянова :: Біографія [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Про творчість Алли Баянової [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)