Барський професійний будівельний ліцей

Державний навчальний заклад «Барський професійний будівельний ліцей»
(ДНЗ «Барський ПБЛ»)
ДНЗ «Барський ПБЛ»
ДНЗ «Барський ПБЛ»
ДНЗ «Барський ПБЛ»
Засновано 15 жовтня 1968
Атестація: РД № 000704 від 17.12.2008 р.
Директор Шиндилюк А.В.
Учнів: 347
Викладачів: 23
Майстрів: 25
Вебсайт: [1]
Юридична адреса: 23000,Вінницька обл. м. Бар, вул. Григоровичів-Барських 3

Державний навчальний заклад «Барський професійний будівельний ліцей» (колишнє ПТУ 13, СПТУ № 8) — державний професійний навчальний заклад другого атестаційного рівня, у місті Бар, Вінницької області. Підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації для будівельної галузі України з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти і діє на підставі Статуту, розробленого відповідно до Положення про професійно-технічні навчальні заклади від 05.08.1998 року за № 1240.

Історія закладу

Історія Барського професійного будівельного ліцею почалася з 1968 року. Наказом Вінницького міжобласного управління профтехосвіти № 159 від 15 жовтня 1968 року було створено Барське професійно-технічне училище № 13. Для об'єднання «Вінницясільбуд» училище набрало на навчання 300 учнів з будівельних професій. У 1975 році ПТУ № 13 перейменовано в СПТУ № 8 з правом надання учням середньої освіти. У 1982 році училище перейшло в новозбудоване містечко з навчальним і побутовим корпусами, гуртожитком і просторими майстернями. У 2003 році ПТУ № 8 реорганізовано у Барський професійний будівельний ліцей Вінницької області наказом Управління освіти Вінницької облдержадміністрації від 03.04.2003 року «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів». З 2011 року ліцей розпочав співпрацю з компанією «Хенкель Баутехнік (Україна)». Будується навчально-практичний будівельний центр у проекті Хенкель-Академія.

Матеріально-технічна база ліцею

Комплекс ліцею розташований на території площею 3,04 га і включає:

  • чотирьохповерховий навчальний корпус загальною площею 1 734 м²;
  • виробничий корпус загальною площею 2 743 м²;
  • побутовий корпус загальною площею 3 837 м² на 480 учнів;
  • 5-поверховий гуртожиток 4 826 м²;
  • стадіон — 0,4 га.

Для проведення практичного та теоретичного навчання в ліцеї створена комплексна навчально-матеріальна база:

  • кабінетів — 21 (у тому числі з предметів профтехциклу 7);
  • навчально-виробничих майстерень — 9.

Директори

  • Першим директором училища був Олександр Микитович Федик, який керував училищем з 1968 по жовтень 1985 (17 років).
  • У жовтні 1985 року директором став Анатолій Іванович Шутко, який очолював заклад до квітня 2003 року.
  • З 2003 року по лютий 2021 року директором ліцею був Валерій Іванович Лановий.
  • Із 17 лютого 2021 року обов'язки директора виконує Анатолій Вікторович Шиндилюк.

Професії

На базі 9 класів з отриманням повної середньої освіти (термін навчання 3 роки):

  • 1. Муляр. Штукатур. Монтажник систем утеплення будівель.
  • 2. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр.
  • 3. Елекрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичнихмашинах.
  • 4. Столяр будівельний. Верстатник деревообробних верстатів.
  • 5. Офісний службовець (бухгалтерія). Оператор комп'ютерного набору.

На базі 11 класів з отриманням першої професійної освіти (термін навчання 1 рік):

  • 1. Електрогазозварник.
  • 2. Монтажник систем утеплення будівель.

Випускники

Герої російсько-української війни (посмертно)

Загинули після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022

Герчогло Богдан Валерійович (1992, Чемериси-Барські — 07.07.2023) — старший солдат ЗСУ. Учасник АТО з 2017 по 2020 рік. До 2017 року працював майстром виробничого навчання в навчальному закладі. Житель села Чемериси-Барські.[2]

  • Белінський Роман Володимирович (23.04.1981, Бар — 19.07.2022) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у групі № 2 (1996—1999).
  • Блажко Роман Вікторович (17.02.1986, Супівка — 16 вересня 2022, Селидове, Донецька обл.) — командир кулеметного відділення, сержант ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у групі № 9 (2001—2004).
  • Веденєв Максим Олегович (25.05.1989, Копайгород — 03.08.2023, поблизу Роботине, Запоріжська обл.) — старший солдат ЗСУ. Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у групі № 2 (2005—2008). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Водзяновський Роман Анатолійович (19.09.1989 — 13.01.2023) — солдат ЗСУ, житель села Маньківці Северинівської територіальної громади.[3] Навчався у 2004—2007 роках за спеціальністю «Електрогазозварник».
  • Войтович Анатолій Петрович (11.08.1964 — 17.07.2022, Миколаїв) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Столяр будівельний» у групі № 12 (1980—1983).[4]
  • Волошин Руслан Вікторович (18.08.1999, Подолянське Віньковецький р-н — 27.08.2022, Харків) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Електрогазозварник, електрозварник на АНАМ» у групі № 7 (2014—2017).[5]
  • Грузевич Олександр Володимирович (21.06.1987, Явтухи, Деражнянський р-н — 13.07.2022, Кам'янка, Донецька обл.) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Електрогазозварник» у групі № 7.[6]
  • Карий Ростислав Вікторович (19.04.1994, Бар — 21.05.2023, бахмутський напрямок) — командир 2 відділення спецпризначення 1 групи спецпризначення 1 роти спецпризначення ЗСУ. Нагороджений Президентом України за участь в АТО та відзнакою за зачистку Бучі та Ірпеня. Навчався у ліцеї по професії «Муляр, монтажник з МСтЗК, електрозварник РЗ» у групі № 12 (2010—2013).[7]
  • Кирилюк Володимир Володимирович (22.04.1969, Слобода Ходацька — 05.12.2023, Донеччина) — сержант, командир стрілецького відділення ЗСУ. Навчався у 1984—1987 роках за спеціальністю «Електрогазозварник».
  • Кретюк Сергій Анатолійович (26.05.1992, Міжлісся — 03.2023) — солдат ЗСУ. Навчався за спеціальністю «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» (2007—2010) у групі № 9.[8]
  • Крисько Сергій Васильович (22.11.1985, Жмеринка — 10.01.2023, Бахмут, Донецька обл) — військовослужбовець 57 окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, мешканець м. Жмеринка. До війни працював на залізничному підприємстві БМЕУ, а на фронті старший солдат був водієм та електриком. Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу.[9] Навчався за професією «Маляр, штукатур» (2002—2004).
  • Лаута Ігор Миколайович (26.09.1991 — 27 листопада 2023, біля Терни, Лиманська МТГ, Донецька обл.) — командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2 стрілецької роти ЗСУ. Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у 2007—2010 рр. Мешканець села Федорівка Жмеринської МТГ[10].
  • Манастирський Михайло Володимирович (01.06.1999, Згарок, Деражнянський р-н — 01.2023) — солдат ЗСУ.[11] Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у групі № 2 (2014—2017).
  • Марценюк Валерій Анатолійович (1986, Станилівка, Погребищинський р-н — 15 жовтня 2023, Дніпро) — солдат ЗСУ. Учасник АТО 2016—2018 років. Навчався по професії «Муляр. Монтажник з монажу сталевих та залізобетонних кгнструкцій, електрозварникручного зварювання» у 2005—2008 рр.[12]
  • Мар'яш Михайло В'ячеславович (12.06.1976, Бар — 01.01.2023, Бахмут, Донецька обл.) — молодший сержант ЗСУ. Навчався по професії «Електрогазозварник» у групі № 5 (1993—1994)[13].
  • Миронович Олександр Дмитрович (1976 — 10.10.2023, поблизу Первомайське, Донецька обл.) — солдат ЗСУ.
  • Ніколаєв Вадим Юрійович (07.05.1999, Гармаки — 24.02.2023, Бахмут) — солдат ЗСУ, військовослужбовець із 2018 року. Навчався за спеціальністю «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» (2014—2017) у групі № 2.[14]
  • Новіцкас Володимир Олексійович (26.07.1997, Курашівці, Мурованокуриловецький р-н — 15.10.2022, Білогорівка, Луганська обл.) — старший солдат 8 полку оперативного призначення ім. Івана Богуна НГ ЗСУ[15]. Навчався за спеціальністю «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» (2012—2015).
  • Павич Віталій Володимирович (24.08.1998, Первомайськ, Придністров'я — 15.08.2022, Донецька обл.) — старший солдат ЗСУ. Навчався по професії «Офісний службовець (бухгалтерія). Оператор КН» у групі № 20 (2014—2016).[16]
  • Слівін Олександр Михайлович (03.06.1971, Вінниця — 4 жовтня 2022, Давидів Брід, Херсонська обл.) — солдат ЗСУ, навідник механізованого відділення, проживав у с. Терешки. Навчався в групі № 9 (1986—1989) за спеціальністю «Штукатур-плиточник, облицювальник».[17]
  • Ставнічук Микола Олександрович (22.08.1975, Токарівка, Жмеринський р-н — 10.08.2022) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр» у групі № 2 (1990—1993).[18]
  • Теперчук Олександр Васильович (15.12.1987, Гармаки — *.02. 2023) — солдат ЗСУ. Навчався по професії «Електрогазозварник» у групі № 19 (2003—2007).[19] Похований в селі Красносілка 28.02.2023.[20]
  • Тхак Андрій В'ячеславович (29.07.1988, Бар — 26.04.2022) — головний сержант, військовослужбовець 70-го центру інженерного забезпечення. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21]. Навчався по професії «Електрогазозварник» у групі № 19 (2003—2006).
  • Тхір Сергій Тодосійович (10.05.1969, Бар — 11 листопад 2022) — сержант ЗСУ, командир стрілецького відділення проживав у с. Гармаки. Навчався у 1985—1988 роках, група № 19, за спеціальністю «Електрозварник ручної зварки».[22]
  • Ходаніцький Андрій Миколайович (11.06.1996, Явтухи Деражнянський р-н — 30.04.2022, Попасна Луганська обл.) — старший солдат ЗСУ, з 2017 року учасник АТО[23]. Навчався по професії «Муляр. Штукатур. Монтажник СУБ» у групі № 17 (2011—2014).[6]
  • Цимбалюк Олег Леонідович (26.10.1968—01.2023) — солдат ЗСУ, доброволець, мешканець м. Бар.[24] У 2005 році в навчальному закладі був слухачем групи ЕГЗ 05-03 від служби зайнятості.
  • Шиманський Роман Володимирович (12.06.1984, Міжлісся, Барський район — 25.02.2022, біля м. Ірпінь) — молодший сержант 70-го центру інженерного забезпечення ЗСУ. Навчався за спеціальністю «Столяр будівельний. Верстатник д/о верстатів» у групі № 6 (1999—2002).


Учасник бойових дій в Афганістані

Гуршал Петро Миколайович (03.06.1960, Гайове — 09.01.1981, Афганістан) — воїн-афганець, загинув 9 січня 1981 року. За мужність і відвагу його посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Барська МР, Барчани провели в останню путь героя-земляка Олександра Шипу
  2. ↑ ВІТА ТБ, Барська громада втратила ще одного захисника — 31-річного розвідника
  3. ↑ Ще одна втрата для Северинівської громади, 16.01.2023
  4. ↑ П'ять місяців війни: загиблі герої Вінниччини, 24 липня 2022
  5. ↑ У Віньковецькій громаді попрощалися зі загиблим на війні земляком
  6. ↑ а б Деражнянська ЦМБ, Загиблі земляки у російсько-українській війні
  7. ↑ Барська МР, Загинув Карий Ростислав Вікторович
  8. ↑ Виборюючи незалежність України, загинули сім військових з Вінниччини, 10.03.2023
  9. ↑ За Незалежність України загинув 37-річний залізничник зі Жмеринки Сергій Крисько
  10. ↑ Na Парижі, Олеся Рудницька, На Донбасі загинув 33-річний військовий з Вінниччини Ігор Лаута, 01.12.2023
  11. ↑ Прощання з Героєм!, 13.01.2023
  12. ↑ Погребищенська міська рада, Назавжди 37… До батьківської хати прибув скорботний кортеж із тілом воїна-Героя військового Валерія Марценюка, 15 листопада 2023
  13. ↑ Загинув молодший сержант Михайло Мар'яш з Бару, 05.01.2023
  14. ↑ 13 місяців війни: загиблі герої Вінниччини, 24.03.2023
  15. ↑ На війні з російськими окупантами загинув наш земляк Новіцкас Володимир Олексійович[недоступне посилання]
  16. ↑ У бою загинув 24-річний Віталій Павич. Україна втратила ще одного Героя
  17. ↑ В боях за Україну загинув захисник з Вінниччини Олександр Слівін
  18. ↑ На війні загинув фермер з Северинівської громади Микола Ставнічук
  19. ↑ На війні загинув наш земляк з села Гармаки, захисник та Герой Олександр Теперчук, 27.02. 2023
  20. ↑ На Кам'янеччині та Деражнянщині попрощалися із загиблими захисниками, 28.02.2023
  21. ↑ Указ Президента України № 381/2022 від 1 червня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  22. ↑ Захищаючи Україну, загинув захисник з Вінниччини Сергій Тхір
  23. ↑ Деражнянщина у скорботі: у боях загинув Андрій Ходаніцький
  24. ↑ Барська громада у жалобі: на війні загинув воїн-доброволець Олег Цимбалюк. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. [Архівовано 2023-01-18 у Wayback Machine.]

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!