PROFILBARU.COM

Барсуков Степан Данилович
Барсуков Степан Данилович
Народився	8 (20) грудня 1872; Сороківка біля Харкова
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія
Діяльність	оперний співак
Alma mater	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Заклад	Большой театр і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барсуков.

Степа́н Дани́лович Барсуко́в (нар. 8 (20) грудня 1872(18721220), с. Сороківка біля Харкова — пом. ?) — російський оперний співак (тенор) і педагог українського походження.

Життєпис

Походив з селянської родини. Навчався на чоботаря. Співати почав у тюремній церкві хлопчиком. На його спів звернули увагу і він був відправлений на навчання в Москву.^[1]

Вокальну освіту здобув у Московському музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (клас Семена Біжеїча) та у Московській консерваторії (1893—1901).

1901 року дебютував у Большому театрі в ролі Ромео («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно). В цьому ж році дирекція Большого театру направила його в Італію для удосконалення своєї майстерності, де він навчався до 1902 року.

З 1 березня 1902 року^[2] по 1912 рік — соліст Большого театру в Москві.

1903 року співав з Ф. Шаляпіним в опері «Алеко» Рахманінова в Новому театрі^[3].

1907 року гастролював у Нижньому Новгороді.

1898—1921 — викладач Московської консерваторії, професор^[4].

Подальша його доля невідома.

Родина

Дружина, Адель Конрадівна Барсукова (до шлюбу Тарасевич) — музикантка, випускниця консерваторії.

Мав дітей. Молодшу доньку звали Олександрою.

1909—1913 років родина щоліта відпочивала в Галичі Костромської губернії. Там Степан Данилович займався благодійництвом, підтримував місцеве протипожежне товариство і місцевий театр. 1909 року Адель Конрадівна відкрила першу в цьому місті музичну школу.

Влітку 1910 року в Літньому театрі Степан Барсуков поставив «Русалку» Даргомижського. Наступного літа поставив в театрі пролог із «Снігуроньки» Римського-Корсакова. Вистава йшла під акомпанемент Аделі Конрадівни. Крім спектаклів Барсуков був постановником концертів у Галичі. Останній раз Степан Данилович відвідував Галич влітку 1914 року саме з концертом.^[1]^[5]

Партії

Князь («Русалка» Даргомижського)
Синодал («Демон» Рубінштейна)
Туча, Садко, Левко, Гвідон («Псковитянка», «Садко», «Майська ніч», «Золотий півник» Римського-Корсакова)
Герман, Ленський, Андрій («Винова краля», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського)
Фауст («Фауст» Гуно)
Альфред, Гастон («Травіата» Верді)
Герцог Мантуанський («Ріголетто» Верді)
Хозе («Кармен» Бізе)
Ліонель («Марта» Флотова)
Йонтек («Галька» Монюшка)
Джеральд («Лакме» Деліба)
Діон («Зимова казка» Гольдмарка)
Мулла («Кавказький бранець» Кюї)
Володимир Ігорович («Князь Ігор» Бородіна)
Фінн («Руслан і Людмила» Глінки)
1-й дворянин («Лоенгрін» Вагнера)
Терпнос («Нерон» Рубінштейна)
Єврей («Скупий лицар» Рахманінова)
Чаплинський («Пан Воєвода» Римського-Корсакова)
Лоренцо («Фра-Дияволо» Обера)
Народний співак («Рафаель» Аренського)
Родрігес («Дон Кіхот» Масне)
Молодий циган («Алеко» Рахманінова)
Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова за Гоголем)
Альоша Попович («Добриня Микитич» Гречанінова)

Примітки

↑ ^а ^б Н. Сотников. Страницы истории театра в Галиче [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Барсуковъ, Степанъ Даниловичъ // Ежегодник императорских театров, Выпуски 4-6, 1910. — С. 117 [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Федор Иванович Шаляпин: Статьи, высказывания, воспоминания о Ф. И. Шаляпине. — М.: Искусство, 1960. — С. 588(рос.)
↑ Советская музыка. Том 54. Вып. 1-6. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1990. — С.
↑ Городскому саду Галича 100 лет [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Словник співаків України / Лисенко Іван. — К.: Рада, 1997. — С. 22—23
Пружанский А. М. Отечественные певцы. Словарь. М., 1991. — Часть І. — С. 51(рос.)